Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/1121
Назва: Порівняльна характеристика рівня залишкового мономеру в базисах знімних протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації
Інші назви: Comparative Characteristics of Residual Monomer Content in Removable Dentures Bases Made from Acrylic Resins by Different Technologies of Polymerization
Автори: Нідзельський, Михайло Якович
Давиденко, Вадим Юрійович
Давиденко, Ганна Миколаївна
Кузнецов, Віктор Васильович
Соколовська, Валентина Михайлівна
Nidzelskiy, M.
Davydenko, V.
Davydenko, H.
Kuznetsov, V.
Sokolovskaya, V.
Ключові слова: залишковий мономер
знімні пластинкові протези
акрилова пластмаса
полімеризація
остаточный мономер
съемные пластиночные протезы
акриловая пластмасса
полимеризация
residual monomer
removable laminar dentures
acrylic resin
polymerization
Дата публікації: 2014
Видавець: Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Бібліографічний опис: Порівняльна характеристика рівня залишкового мономеру в базисах знімних протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації / М. Я. Нідзельський, В. Ю. Давиденко, Г. М. Давиденко [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 2, Т. 2 (108). – С. 45–49.
Короткий огляд (реферат): Багаторічний досвід використання акрилових композицій виявив ряд недоліків цих матеріалів: присутність в базисі залишкового мономеру - метилметакрилату; недостатньо високі міцностні властивості і, як наслідок цього, - невисока довговічність акрилових протезів. Сам полімер є нешкідливим матеріалом, в той же час мономер, який завжди присутній у полімері, може спричиняти негативну та шкідливу дію на організм людини. В статті проведено порівняння показників рівня залишкового мономеру у базисах протезів із акрилових пластмас, виготовлених за різними технологіями полімеризації. Встановлено достовірні відмінності показників рівня залишкового мономеру між зразками, виготовленими за класичною методикою з полімеризацією на водяній бані та зразками, які виготовлені за технологією електромагнітної обробки і з використанням ультразвуку. Многолетний опыт использования акриловых композиций выявил ряд недостатков этих материалов: присутствие в базисе остаточного мономера - метилметакрилата; недостаточно высокие прочностные свойства и, как следствие этого, - невысокая долговечность акриловых протезов. Сам полимер является безвредным материалом, в то же время мономер, который всегда присутствует в полимере, может оказывать негативное и вредное действие на организм человека. В статье проведено сравнение показателей уровня остаточного мономера в базисах протезов из акриловых пластмасс, изготовленных по разным технологиям полимеризации. Установлены достоверные отличия показателей уровня остаточного мономера между образцами, изготовленными за классической методикой с полимеризацией на водяной бане и образцами, которые изготовлены по технологии электромагнитной обработки и с использованием ультразвука. Optimal recovery of lost functions of dentoalveolar system in full or partial secondary adentia is one of the important tasks of prosthetic dentistry. The effectiveness of orthopedic treatment is largely determined by the properties of the base materials used in the manufacturing of removable dentures. Long-term experience of application of acrylic compositions has revealed a number of disadvantages of these materials: the presence of residual monomer methyl methacrylate in the denture base; not enough high strength properties and, consequently, low durability of acrylic dentures. The polymer itself is harmless material, but at the same time, the monomer, which is always presented in the polymer, can have negative and harmful effects on the human body. Removable laminar dentures, made of acrylates, can be manufactured by different technologies of polymerization: conventional, according to Gerner, i. e., polymerization in water bath; the dry method of polymerization, polymerization underpressure; microwaves. A number of studies are dedicated to manufacturing of removable dentures by these methods. However, the problem of residual monomer has not been solved yet. Some authors report that, when the conditions of polymerization in conventional method of dentures’ manufacturing, free monomer remains up to 0.2%. At the same time, according to other authors this index constitutes up to 0.5%. It should be noted that reports of many scientists as for the content of residual monomer differ significantly. In the investigations of residual monomer concentrations in dentures’ bases, manufactured in the apparatus for cast pressing, Kindiy D. D. (1999) found that it constituted 0. 23%, whereas by using the conventional method it constituted 0. 33%. To remove disadvantages that diminish functional usefulness and durability of dentures it is necessary to develop and improve the technologies which allow achieving high precision in the manufacturing of dental prostheses, improvement of polymerization, in particular. The paper considers the comparison of indices of residual monomer content in acrylic denture bases, manufactured by different polymerization technologies. Studies have shown that the bulk of the monomer goes to water during the first month of exposure. The significant differences in indices of residual monomer content between samples, made by the conventional technique with polymerization in water bath, and the samples, made by technology of electromagnetic processing and ultrasound. The highest content of free monomer has been found in samples, made by conventional technology of polymerization, i. e., in water bath, which constituted 0.28%. The lowest content of 0. 1 % has been found in the samples that were produced with the use of electromagnetic field with intensity of 80 Oe. Residual monomer concentration in samples made with the use of electromagnetic processing is 2 times less. In 3 months the content of residual monomer became a little low, but the difference was not significant as compared to the first month of the exposure, except the indices in the 2 and 3 groups. This indicates once again that the maximum content of free monomer remains in plastic material in the first period after its polymerization and all activities should be aimed at prevention of complications, caused by its negative effect on the tissues of prosthetic field and the body as a whole.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/1121
ISSN: 2077-4214
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Comparative_Characteristics.pdf4,28 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.