Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/11847
Назва: Клінічне обгрунтування використання антидисбіотичного засобу «Леквин» в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта у хворих на гепатобіліарну патологію
Інші назви: Клиническое обоснование применения антитидисбиотического средства "Леквин" в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта у пациентов с гепатобилиарной патологией
Clinical substantiation of applying antidysbiotic preparation "Lekvin" in integrated treatment of inflammatory parodontal diseases in patients with hepatobiliar disorders
Автори: Фурдичко, А. І.
Фурдичко, А. И.
Furdychko, A. I.
Ключові слова: гепатобіліарна патологія
запальні захворювання пародонта
індексна оцінка
гепатобилиарная патология
воспалительные заболевания пародонта
индексная оценка
hepatobiliary pathology
inflammatory parodontal disease
index assessment
Дата публікації: 2018
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Фурдичко А.І. Клінічне обгрунтування використання антидисбіотичного засобу «Леквин» в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта у хворих на гепатобіліарну патологію / А. І. Фурдичко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2018. – Т. 18, вип. 2 (62). − С. 218–221.
Короткий огляд (реферат): Захворювання пародонту залишаються однією з актуальних проблем сучасної стоматології. У відповідності до існуючих уявлень про патогенез гепато-орального синдрому, в його розвитку вирішальну роль відіграє порушення антимікробної функції печінки. Доведено, що кишковий дисбіоз негативно впливає на функціональну активність гепатобіліарної системи. Застосування антидисбіотичного засобу «Леквин» впливає на мікробіоценоз, усуває явища дисбактеріозу, і здійснює гепатопротекторну дію. Тому метою даного дослідження стало: оцінити вплив антидисбіотичного засобу «Леквин» на ефективність лікування запальних захворювань пародонта у хворих на гепатобіліарну патологію. У статті описані результати дослідження стану тканин пародонту у 157 пацієнтів з гепатобіліарною патологією, які включають в себе клінічні спостереження та індексну оцінку (ОНІ-S, РМА, PBI). 85 осіб (I група) з неалкогольним стеатозом печінки та 72 особи з неалкогольним стеатогепатитом – II група. Залежно від терапії хворих із стеатозом печінки було поділено на дві підгрупи: у 41 особи – проводили базове лікування, а у 44 осіб – окрім базової терапії включали антидисбіотичний засіб «Леквин». За таким ж принципом було поділено на підгрупи і пацієнтів з стеатогепатитом ( у 34 осіб – лікування за протоколом, а у 38 – окрім базової терапії у лікування включали антидисбіотичний засіб «Леквин». Контрольну групу склали 20 соматично здорових осіб без патології пародонту. Аналізуючи індексні показники після лікування бачимо, що включення до комплексного лікування антидисбіотичного засобу достовірно покращує індекс гігієни ГрінВермільйона, пародонтально-маргінально-альвеолярний індекс, та знижує індекс кровоточивості. Тому для підвищення ефективності лікування доцільно використовувати у комплексному лікуванні антидисбіотичний засіб «Леквин», а дані, отримані через 3 місяці після лікування, свідчать про довготривалий ефект. Заболевания пародонта остаются одной из актуальных проблем современной стоматологии. В соответствии с существующими представлениями о патогенезе гепато-орального синдрома, в его развитии решающую роль играет нарушение антимикробной функции печени. Доказано, что кишечный дисбиоз негативно влияет на функциональную активность пищеварительной системы. Применение антидисбиотического средства «Леквин» влияет на микробиоценоз, устраняет явления дисбактериоза, и осуществляет гепатопротекторное действие. Поэтому целью данного исследования стало оценить влияние антидисбиотического средства «Леквин» на эффективность лечения воспалительных заболеваний пародонта у больных гепатобилиарной патологией. В статье описаны результаты исследования состояния тканей пародонта у 157 пациентов с гепатобилиарной патологией, которые включают в себя клинические наблюдения и индексную оценку (ОHI-S, РМА, PBI). 85 человек (I группа) с неалкогольным стеатозом печени и 72 человека с неалкогольным стеатогепатитом - II группа. В зависимости от терапии больных с стеатозом печени были разделены на две подгруппы: 41 человеку проводили базовое лечение, а 44 человекам - кроме базовой терапии включали антидисбиотическое средство «Леквин». По такому же принципу были разделены на подгруппы и пациенты со стеатогепатитом (34 человека - лечение по протоколу, а 38 - кроме базовой терапии в лечение включали антидисбиотическое средство «Леквин». Контрольную группу составили 20 соматически здоровых лиц без патологии пародонта. Анализируя индексные показатели после лечения, видим, что включение в комплексное лечение антидисбиотического средства достоверно улучшает индекс гигиены ГринВермильйона, Пародонтальный-маргинально-альвеолярный индекс, и снижает индекс кровоточивости. Поэтому для повышения эффективности лечения целесообразно использовать в комплексном лечении антидисбиотическое средство «Леквин», а данные, полученные через 3 месяца после лечения, свидетельствуют о долговременном эффекте. Periodontal diseases are one of the pressing issues in modern dentistry. In accordance with existing conceptions on the pathogenesis of hepato-oral syndrome, the impairment of antimicrobial function of the liver plays a decisive role. It has been shown that intestinal dysbiosis negatively affects the functioning of gastrointestinal system. Using of the antidysbiotic “Lekvin" influences microbiocenosis, eliminates the signs of dysbiosis, and provides hepatoprotective effect. Therefore, the purpose of this study was to evaluate the effect of the antidysbiotic "Lekvin" on the efficacy of the treatment for inflammatory parodontal diseases in patients with hepatobiliary disorder. The article describes the results obtained through the study of the state of parodontal tissues in 157 patients with hepatobiliary pathology. The data analyzed included findings of clinical observations and index evaluation (OHI-S, PMA, PBI). 85 persons with non-alcoholic liver steatosis made up the group I and 72 persons with non-alcoholic steatohepatitis made up the group II. Depending on the therapy, patients with hepatic steatosis were divided into two subgroups: 41 patients received the basic treatment, and 44 individuals in addition to the basic therapy, took the antidysbiotic "Lekvin". Based on the the same principle the patients with steatohepatitis were divided into 2 subgroups: 34 patients received basic therapy, and 38 individuals in addition to the basic therapy took the antidisbiotic "Lekvin". The control group consisted of 20 healthy persons without pathology of the periodontal disease. The indices after the treatment have showed that using of the antidysbiotic agent in the comprehensive treatment significantly improves the oral hygiene index (Green-Vermillion), the periodontal-marginal-alveolar index, and reduces the index of gum bleeding. Therefore, in order to increase the effectiveness of the treatment, it is advisable to use an antidysbiotic "Lekvin" in a complex treatment, and data obtained in 3 months after the completion of the treatment demonstrate a long-term effect.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/11847
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (online)
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 2 (62)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Clinical_substantiation.pdf294,17 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.