Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/12597
Назва: Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти
Інші назви: Наш взгляд на этиологические причины возникновения синдрома Ирвина-Гассе после хирургического лечения катаракты
Our view on the etiological causes of Irwin-Gass syndrome after cataract surgery
Автори: Стебловська, Ірина Сергіївна
Безкоровайна, Ірина Миколаївна
Воскресенська, Людмила Костянтинівна
Ряднова, Вікторія Вікторівна
Пера-Васильченко, Анна Володимирівна
Стебловская, Ирина Сергеевна
Безкоровайная, Ирина Николаевна
Воскресенская, Людмила Константиновна
Ряднова, Виктория Викторовна
Пера-Васильченко, Анна Владимировна
Steblovska, I. S.
Bezkorovayna, I. M.
Voskresenskaya, L. K.
Ryadnova, V. V.
Pera-Vasylchenko, A. V.
Дата публікації: 2019
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти / І. С. Стебловська, І. М. Безкоровайна, Л. К. Воскресенська [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2019. – Т. 19, вип. 3 (63). – С. 83–86.
Короткий огляд (реферат): Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактою
Переход на хирургию малых разрезов и внедрение данного вида хирургического вмешательства в период с конца 80-х годов и до 2005 года, способствовали снижению удельного веса послеоперационных осложнений, но, несмотря на значительные достижения данной хирургии, у части больных послеоперационные результаты удаления хрусталика остаются неудовлетворительными из-за развития макулярного отека сетчатки. Даже на современном этапе развития медицинской науки и медицины в общем не найдено единой теории этиологии и патогенеза возникновения синдрома Ирвина-Гассе. Несмотря на большое количество исследований, посвященных аспектам формирования макулярного отека после факоемульсификации катаракты, ряд вопросов, связанных с механизмом его развития и возможностью прогнозирования, остаются неизученными, в частности, роль витреомакулярной адгезии и морфометрических показателей в его формировании. Поэтому целью исследования стал анализ причин развития синдрома Ирвина-Гассе путем сравнения и оценки развития осложнений в до- и послеоперационном периоде, показателю CDE (cumulative dispersed energy), времени интраокулярного этапа оперативного вмешательства, уровню простагландинов внутриглазной жидкости, плотности эндотелиальных клеток роговицы и морфофункциональным изменениям сетчатки. Проведенные нами иммуноферментные исследования установили, что факторами риска развития макулярного отека после хирургического лечения больных катарактой является мощность ультразвукового воздействия, время операции, состояние системы простагландинов органа зрения, а также коэффициент их соотношения. Таким образом, проведенные нами исследования способствовали решению конкретного научного задача офтальмологии - прогнозирование макулярного отека после хирургического лечения больных с возрастной катарактой.
The transition to small incision surgery and the introduction of this type of surgery in the period from the late 80's to 2005 enabled to reduce the share of postoperative complications, but despite the significant achievements of this surgical approach, some patients have unsatisfactory postoperative results due to the development of retinal macular oedema. Even at the present stage of the development of medical science, there has been no universally recognized theory of the aetiology and pathogenesis of Irwin-Gass syndrome. Despite the numerous reports on the aspects of macular oedema development following cataract phacoemulsification, a number of issues related to the mechanism of its development and predictability are remaining unexplored, and in particular the role of MMA and morphometric indicators in this process. Therefore, the purpose of this study was to analyze the causes of Irvine-Gass syndrome by comparing and evaluating the development of complications in the pre- and postoperative period, CDE, duration of intraocular surgery, the level of intraocular fluid prostanoids, density of corneal endothelial cells and morphofunctional cells. The enzyme-linked immunosorbent assays have demonstrated that among the leading risk factors for macular edema following surgical treatment of cataract patients are the ultrasound power, the duration of surgery, the state of the prostanid system of vision apparatus and their ratio coefficient. The results obtained can contribute to solving a specific scientific problem of ophthalmology, the prediction of macular edema after surgical treatment for patients with age-related cataracts.
Ключові слова: катаракта
макула
синдром Ірвіна-Гасса
факоемульсифікація
кришталик
катаракта
макула
синдром Ирвина-Гасса
факоэмульсификация
хрусталик
cataract
macula
Irwin-Gass syndrome
phacoemulsification
lens
УДК: 617.741-004.1-089-001.22
ISSN: 2077-1126 (online)
2077-1096 (print)
DOI: 10.31718/2077-1096.19.3.83
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/12597
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 19, вип. 3 (67)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Steblovska_Our_view_on_the_etiological_causes.pdf485,96 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.