Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/14482
Назва: Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу
Інші назви: Особенности психоэмоционального состояния детей с впервые выявленным сахарным диабетом I типа
Features of children`s psycho-emotional state with newly diagnosed type I diabetes
Автори: Похилько, Валерій Іванович
Цвіренко, Світлана Миколаївна
Фастовець, Марина Миколаївна
Гасюк, Наталія Іванівна
Жук, Людмила Анатоліївна
Похилько, Валерий Иванович
Цвиренко, Светлана Николаевна
Фастовец, Марина Николаевна
Гасюк, Наталия Ивановна
Жук, Людмила Анатольевна
Pokhylko, V. I.
Tsvirenko, S. M.
Fastovets, M. M.
Hasiuk, N. I.
Zhuk, L. A.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу / В. І. Похилько, С. М. Цвіренко, М. М. Фастовець, Н. І. Гасюк, Л. А. Жук // Вісник проблем біології і медицини. – 2020. – Вип. 4 (158). С. 306–309.
Короткий огляд (реферат): Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.
Резюме. СД – одно из самых распространенных хронических заболеваний в детском возрасте. При СД-1 происходит истощение ЦНС, ассенизация организма и нарушения основных психических функций. Пациенты с СД имеют немало страхов, с одной стороны, и стремятся покоя и защищенности – с другой. Практически все пациенты с СД-1 на момент установления диагноза, кроме соматических жалоб, имеют депрессию средней степени, тревожность. Через 6-9 месяцев симптомы обычно исчезают, но остаются у части больных, чаще у девочек, и даже нарастают при увеличении продолжительности заболевания. Депрессия и нарушение принятия диабета имеют негативное влияние на адаптацию к заболеванию и метаболический контроль. Дети и подростки, больные СД-1, находятся в группе высокого риска психосоциальной патологии – в первую очередь это депрессия, тревожность, нарушения пищевого поведения, конфликты в семье, низкая самооценка, проблемы из выполнения медицинских рекомендаций. Повышенный риск развития психиатрических заболеваний наблюдается у 10-20% подростков с СД. В группе высокого риска находятся девушки-подростки с проблемами в семье. Для пациентов с СД-1 также характерны чувство незащищенности, эмоциональной заброшенности, же- лание опеки о себе и активный поиск зависимости от других. Дети с диабетом более депрессивные, более зависимые и более замкнутые, чем сверстники. Через 2 года после установления диагноза депрессивные и тревожные проблемы установлены вдвое чаще у детей с СД, чем у здоровых сверстников. У детей с СД вся жизнь ограничивается вокруг болезни, борьбы с ней. В результате возникает замкнутость, отгороженность от контактов с людьми, пассивность, что приводит к формированию ограниченного поведения: инертности, снижение активности. Развитию нарушений эмоционально-волевой сферы способствует астения, которая снижает общий тонус организма. Чем раньше будут выявлены психо-эмоциональные нарушения у детей с СД и своевременно начата коррекционная работа, тем более позитивными будут ожидаемые результаты. Психологическое и обучающее влияние играет ключевую роль в определении эффективности контроля СД у детей.
Abstract. Diabetes mellitus (DM) is one of the most common chronic diseases in childhood. With DM-1 there is depletion of the CNS, cessation of the body, and violation of basic mental functions. Patients with diabetes have many fears, on the one hand, and seek peace and security, on the other. Almost all patients with diabetes mellitus-1 at the time of diagnosis, except for somatic complaints, have moderate depression, anxiety. After 6-9 months, the symptoms usually disappear, but remain in some patients, more often in girls, and even develop with increasing duration of the disease. Depression and impaired perception of diabetes mellitus have a negative impact on disease adaptation and metabolic control. Children and adolescents with diabetes mellitus-1 are at high risk of psychosocial pathology − primarily depression, anxiety, eating disorders, family conflicts, low self-esteem, problems with compliance with medical recommendations. An increased risk of developing psychiatric diseases is observed in 10-20% of adolescents with diabetes. Adolescent girls with family problems are in the highest risk group. Patients with diabetes-1 are also characterized by feelings of insecurity, emotional neglect, a desire to take care of themselves, and an active search for dependence on others. Children with diabetes are more depressed, more dependent, and more withdrawn than their peers. Two years after diagnosis, depressive and anxiety problems are found twice as often in children with diabetes than in healthy peers. In children with diabetes, life is limited to the disease, the fight against it. As a result, there is isolation, avoidance of contact with people, and passivity that lead to the formation of limited behavior: inertia, decreased activity. The development of disorders of the emotional and volitional sphere is facilitated by asthenia, which reduces the overall tone of the body. The earlier psycho-emotional disorders are detected in children with diabetes and corrective work is started in a timely manner, the more positive the expected results will be. Psychological and educational influences play a key role in determining the effectiveness of diabetes control in children.
Ключові слова: діти
цукровий діабет
психоемоційний стан
дети
сахарный диабет
психоэмоциональное состояние
children
diabetes mellitus
psychoemotional state
УДК: 616.379-008.64-053.2
ISSN: 2077-421
DOI: 10.29254/2077-4214-2020-4-158-306-309
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/14482
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
psicho_emoc_stan_CD.pdf148,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.