Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/14519
Назва: Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії
Інші назви: Маркеры прогнозирования развития критического состояния у детей с заболеваниями органов дыхания при проведении им интенсивной терапии
Markers for predicting the development of critical condition in children with respiratory diseases under intensive therapy
Автори: Фесенко, Марія Євгенівна
Похилько, Валерій Іванович
Цвіренко, Світлана Миколаївна
Зюзіна, Лариса Степанівна
Калюжка, Олена Олександрівна
Фесенко, Мария Евгеньевна
Похилько, Валерий Иванович
Цвиренко, Светлана Николаевна
Зюзина, Лариса Степановна
Калюжка, Елена Александровна
Fesenko, M. Ye.
Pokhylko, V. I.
Tsvirenko, S. M.
Ziuzina, L. S.
Kaliuzhka, O. O.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії / М. Є. Фесенко, В. І. Похилько, С. М. Цвіренко [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2020. – Т. 20, вип. 1 (69). – С. 119–125.
Короткий огляд (реферат): Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.
Манифестное течение заболеваний органов дыхания часто сопровождается поражением нервной системы, нередко имеет большой удельный вес в клинической картине заболеваний и часто приводит к неблагоприятным отдаленным последствиям. Цель. Разработать диагностический алгоритм прогнозирования течения заболеваний у детей с патологией органов дыхания при проведении им интенсивной терапии на основе изучения клинико-анамнестических предикторов. Материалы исследования. Под наблюдением находилось 132 ребенка в возрасте от 1 суток до 1 года с различной патологией, при проведении им интенсивной терапии. Среди обследованных детей было выделено 6 групп: І группа (87) − с острой респираторной вирусной инфекцией (ОРВИ), пневмонией, ІІ группа (21) − с ОРВИ, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ группа (10) − с гипоксическио-ишемической энцефалопатией (ГИЭ). Была выделена группа детей, которым проводилась искусственная вентиляция легких (ИВЛ) (14) – IV группа, и группа умерших детей (20). Контрольную группу составили 25 здоровых детей в возрасте до 1 года. Методы исследования: комплексно-клинический, бактериологический, иммунологический, статистический. Результаты исследования. При заболеваниях детей до 1 года, требующих проведения интенсивной терапии в связи с признаками острой дыхательной недостаточности (ОДН) ІІ-ІІІ степени, кроме отягощающих факторов, действующих в анте-, интра- и постанатальном периоде, прогностически неблагоприятное значение имеют патологические изменения, выявленные на нейросонографии (НСГ): у 97,5% детей (субэпендимальные кровоизлияния (СЭК) – 29,4%, внутрижелудочковые кровоизлияния (ВЖК) – 10,3%, перивентрикулярные кровоизлияния – 9%). В ИВЛ нуждались новорожденные с ОДН ІІІ степени (50 % из них недоношенные), родившиеся от метерей с патологическим течением беременности и родов. Среди детей, находившихся в отделении реанимации, общая смертность составляла 15,2%. Причинами смерти новорожденных были: асфиксия – 80%, синдром дыхательных расстройств (СДР) ІІІ степени – 10%, ГИЭ – 10%. В отдаленном периоде основной причиной смерти были пневмонии, осложненные ОДН ІІІ степени, отеком головного мозга. Вывод. Использование предупреждаемости и отвратимости маркеров развития критического состояния у детей раннего возраста с заболеваниями органов дыхания способствует снижению заболеваемости, инвалидности и смертности детей.
The clinical course of respiratory diseases is often accompanied with the impairment of the nervous system, it makes up a large proportion in the clinical picture of diseases, and often leads to longterm adverse effects. The purpose of the study is to elaborate the diagnostic algorithm for predicting the course of diseases in children with respiratory pathology during the intensive care based on the thorough study of clinical and anamnestic predictors. Subjects and methodology. The study included 132 children aged from 1 day to 1 year with various pathologies during intensive care. The children were divided into 6 groups: I group included 87 patients with acute respiratory viral infection (ARVI), pneumonia; II group included 21 children with ARVI, stenosis of II-III degree, III group involved 10 children with hypoxic-ischemic encephalopathy. There was a group of children supported with artificial lung ventilation (14), who make up IV group; 20 children died. The control group consisted of 25 healthy children aged under 1 year old. We carried out clinical, bacteriological, immunological examination and statistical processing of findings obtained. Results. When assessing the cases of the clinical course in children up to 1 year, who needed intensive care to mitigate the symptoms of acute respiratory failure of II-III degree, we have found out that except of aggravating factors in the ante-, intra- and postnatal period, there are the number of pathological change detected by neurosonography, which are of unfavourable predictive value: 29.5% of children had subependymal haemorrhages; 10.3%, of children had intraventricular haemorrhages, 9% of children had periventricular haemorrhages. Infants with acute respiratory failure III degree who needed artificial lung ventilation (50% of them were premature) were born to mothers with a pathologic pregnancy and childbirth. Among children who were in the intensive care unit, the general mortality was 15.2%. The causes of death of newborns included asphyxia (80%), respiratory disorder syndrome III degree (10%), hypoxic-ischemic encephalopathy (10%). In the long-term period, the main cause of death was pneumonia, complicated by acute respiratory failure III degree, brain oedema. Conclusion. Applying of the markers to prevent and reverse the development of infants’critical condition promotes to the reduction of morbidity, disability and mortality of children.
Ключові слова: новонароджені
діти до 1 року
попереджуваність та відворотність причин смерті
новорожденные
дети до 1 года
предупреждаемость и неотвратимость причин смерти
newborns
children under 1 year
prevention and reversibility of death causes
УДК: 616-036.11-08-06:616.233./24]-07-053.2
ISSN: 2077-1096
DOI: 10.31718/2077-1096.20.1.119
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/14519
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 1 (69)
Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
markery_prognozuvanna.pdf640,94 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.