Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2042
Назва: Вплив мультипробіотика «Симбітер ацидофільний» на метаболічні зміни в слинних залозах в умовах гіпергастринемії
Інші назви: Влияние мультипробиотика «Симбитер ацидофильный» на метаболические изменения в слюнных железах в условиях гипергастринемия
Effect of Multiprobiotic "Symbiter acidophilus" on metabolic changes in salivary glands in hyperhastrinemia conditions
Автори: Сухомлин, Андрій Анатолійович
Непорада, Каріне Степанівна
Сухомлин, Андрей Анатольевич
Непорада, Каринэ Степановна
Sukhomlyn, A. A.
Neporada, K. S.
Ключові слова: Слинні залози
гіпергастринемія
Симбітер ацидофільний
Слюнные железы
гипергастринемия
Симбитер ацидофильный
Salivary glands
hypergastrinemia
Symbiter Acidophilus
Дата публікації: 2010
Видавець: Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Бібліографічний опис: Сухомлин А. А. Вплив мультипробіотика «Симбітер ацидофільний» на метаболічні зміни в слинних залозах в умовах гіпергастринемії / А. А. Сухомлин, К. С. Непорада // Український стоматологічний альманах. – 2010. – Т.2, №2. – С. 117–118.
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження було обґрунтування експериментальної ефективності мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» для корекції патологічних змін в тканинах слинних залоз щурів в умовах омепразол-індукованої гіпергастринемії. Експерименти виконані на 76 щурах-самцях лінії Вістар, вагою 180-250г. Тварини були поділені на окремі групи, яким щоденно протягом 7, 14, 21 та 28 діб вводили омепразол (14 мг/кг маси тіла внутрішньоочеревно), «Симбітер® ацидофільний» ( 0,14 мл/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. Розвиток гіпергастринемії верифікували за вмістом гастрину в плазмі крові щурів (59,0±35,5 пг/мл, порівняно з дослідними тваринами, яким вводили протягом 28 діб омепразол – 170,7±90,7 пг/мл). В гомогенаті слинних залоз визначали активність орнітиндекарбоксилази (В.А. Храмов, 1997), α-амілази (Caraweay, 1959), NO-синтази та вміст NO2– (Hevel J.M., 1991). Нами встановлено, що активність NO-синтази за умов корекції гіпергастринемії мультипробіотиком «Симбітер» була вище в 1,18 рази (р<0,05), порівняно зі щурами без корекції, а вміст NO2– – у 1,02 рази (р>0,05). Також, корекція гіпергастринемії мультипробіотиком «Симбітер» призводила до підвищення активності орнітиндекарбоксилази в 1,2 рази (р<0,05) та α-амілази в 1,08 рази (р<0,05), порівняно зі щурами без корекції. Таким чином, експериментальна корекція омепразол-індукованої гіпергастринемії із застосуванням мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» призвела до нормалізації синтезу регуляторних поліамінів та оксиду азота (ІІ), а також до підвищення білок-синтезуючої функції слинних залоз, про що свідчить підвищення синтезу α-амілази; Целью исследования было обоснование экспериментальной эффективности мультипробиотика «Симбитер® ацидофильный» для коррекции патологических изменений в тканях слюнных желез крыс в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии. Эксперименты выполнены на 76 крысах-самцах линии Вистар, весом 180-250г. Животные были разделены на отдельные группы, которым ежедневно в течение 7, 14, 21 и 28 суток вводили омепразол (14 мг / кг массы тела внутрибрюшинно), «Симбитер® ацидофильный» (0,14 мл/кг массы тела перорально) отдельно и в сочетании. Развитие гипергастринемии верифицировали по содержанию гастрина в плазме крови крыс (59,0 ± 35,5 пг / мл, по сравнению с опытными животными, которым вводили в течение 28 суток омепразол – 170,7 ± 90,7 пг / мл). В гомогенате слюнных желез определяли активность орнитиндекарбоксилазы (В. Храмов, 1997), α-амилазы (Caraweay, 1959), NO-синтазы и содержание NO2- (Hevel J.M., 1991). Нами установлено, что активность NO-синтазы в условиях коррекции гипергастринемии мультипробиотиком «Симбитер» была выше в 1,18 раза (р <0,05), по сравнению с крысами без коррекции, а содержание NO2- - в 1,02 раза (р> 0,05). Также, коррекция гипергастринемии мультипробиотиком «Симбитер» приводила к повышению активности орнитиндекарбоксилазы в 1,2 раза (р <0,05) и α-амилазы в 1,08 раза (р <0,05), по сравнению с крысами без коррекции. Таким образом, экспериментальная коррекция омепразол-индуцированной гипергастринемии с применением мультипробиотика «Симбитер® ацидофильный» привела к нормализации синтеза регуляторных полиаминов и оксида азота (II), а также к повышению белок-синтезирующей функции слюнных желез, о чем свидетельствует повышение синтеза α-амилазы; The purpose of the study was to substantiate the experimental effectiveness of the Symbiter® acidophilus multiprobiotic for the correction of pathological changes in the tissues of the salivary glands of rats under conditions of omeprazole-induced hypergastrinemia. Experiments were performed on 76 male Wistar rats weighing 180-250 g. Animals were divided into separate groups, administered daily for 7, 14, 21 and 28 days with omeprazole (14 mg / kg body weight intraperitoneally), Symbitor acidophilic (0.14 ml / kg body weight orally) separately and in combination . The development of hyperhastrinemia was verified by the content of gastrin in blood plasma of rats (59.0 ± 35.5 pg / ml, compared with experimental animals, which was administered during 28 days of omeprazole - 170.7 ± 90.7 pg / ml). In the homogenate of the salivary glands, the activity of ornithine decarboxylase (VA Chramov, 1997), α-amylase (Caraweay, 1959), NO synthase and NO2- content were determined (Hevel J.M., 1991). We found that the activity of the NO synthase in terms of correction of hyperhastrinemia by the multiprobiotic "Symbiter" was higher in 1.18 times (p <0.05), compared with rats without correction, and the content of NO2- 1.02 times (p> 0.05). Also, the correction of hyperhastrinemia by the multiprobiotic "Symbiter" resulted in an increase in ornithine decarboxylase activity in 1,2 times (p <0,05) and α-amylase in 1,08 times (p <0,05), as compared to rats without correction. Thus, an experimental correction of omeprazole-induced hyperhastrinemia with the use of the Symbiter® acidophilic multiprobiotic has led to the normalization of the synthesis of regulatory polyamines and nitric oxide (II), as well as to the enhancement of the protein-synthesizing function of the salivary glands, as evidenced by the increase in the synthesis of α-amylase.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2042
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
StomatAlmanakh_konf_2010.pdf39,34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.