Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2150
Назва: Експериментальна корекція мультипробіотиком «Апібакт» патологічних змін в органах порожнини рота за умов тривалого застосування інгібіторів протонної помпи
Інші назви: Экспериментальная коррекция мультипробиотиком «Апибакт» патологических изменений в органах полости рта в условиях длительного применения ингибиторов протонной помпы
Experimental correction with multiprobiotic "Apibact" of pathological changes in the organs of the oral cavity under prolonged use of proton pump inhibitors
Автори: Непорада, Каріне Степанівна
Манько, Анна Миколаївна
Сухомлин, Андрій Анатолійович
Непорада, Каринэ Степановна
Манько, Анна Николаевна
Сухомлин, Андрей Анатольевич
Neporada, K. S.
Manko, A. M.
Sukhomlyn, A. A.
Ключові слова: слинні залози
пародонт
гіпергастринемія
апібакт
слюнные железы
пародонт
гипергастринемия
апибакт
salivary glands
periodontium
hypergastrinemia
аpibact
Дата публікації: 2012
Видавець: Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського
Бібліографічний опис: Непорада К. С. Експериментальна корекція мультипробіотиком «Апібакт» патологічних змін в органах порожнини рота за умов тривалого застосування інгібіторів протонної помпи / К. С. Непорада, А. М. Манько, А. А. Сухомлин // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 3, Ч. 2 (59). – С. 361.
Короткий огляд (реферат): Актуальність. Довготривале застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП), які знижують шлункову секрецію шляхом впливу на Н+/К+-АТФазу, що призводить до гіпоацидитету, і як наслідок розвитку гіпергастринемії. Гастрин володіє трофічною та мітотичною дією, за рахунок яких тривала надлишкова секреція може призводити до канцерогенезу органів травної системи. Вплив тривалої гіпергастринемії на органи порожнини рота на сьогодні вивчений ще недостатньо. Матеріали і методи. Експерименти виконані на 43 білих щурах-самцях, вагою 180-220г. Дослідним тваринам протягом 28 діб внутрішньоочеревинно вводили омепразол (“Sigma”, США) дозою 14 мг/кг, та мультипробіотик «Апібакт» (0,14 мл/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. Об’єктами дослідження були м’які тканини пародонта та піднижньощелепні слинні залози, в гомогенаті яких визначали активність загальної NO-синтази (NOS) та вміст нітритів, також в крові визначали вміст гастрину радіоімунологічним методом. Результати. Нами встановлено, що вміст гастрину в плазмі крові щурів контрольної групи на 28 день склав 59,0±35,5 пг/мл, порівняно з дослідними тваринами, яким вводили протягом 28 діб омепразол – 170,7±90,7 пг/мл (р<0,05). Загальна активність NOS та вміст нітрит-аніонів в тканинах пародонта вірогідно не змінювався за умов тривалого гіпоацидитету порівняно з контролем. За цих умов в слинних залозах достовірно підвищується в 1,45 разу активність NOS та в 1,18 разу вміст нітрит-аніонів, порівняно з контролем. Отже, в умовах тривалого введення ІПП NO-ергічна система тканин пародонта не змінюється, а слинних залоз вірогідно зростає. Введення мультипробіотика «Апібакт» сприяє вірогідному зростанню загальної активності NOS у тканинах пародонта та слинних залозах на тлі введення омепразолу, що спричиняє підвищення вмісту у досліджуваних тканинах нітрит-аніонів. Заключення. Отже, тривале застосування омепразолу призводить до достовірного підвищення вмісту в плазмі крові гастрину на фоні гіпоацидитету, і як наслідок до патологічних змін, зокрема, дисбалансу NO-ергічної системи в тканинах органів порожнини рота. Експериментальна корекція омепразол-індукованої гіпергастринемії із застосуванням мультипробіотика «Апібакт» нормалізує активність NOS та вміст нітритів у тканинах органів ротової порожнини; Актуальность. Длительное применение ингибиторов протонной помпы (ИПП), которые снижают желудочную секрецию путем воздействия на Н+ / К+ -АТФазу, что приводит к гипоацидитету, и как следствие развитию гипергастринемии. Гастрин обладает трофической и митотической активностью, за счет которой продолжающаяся избыточная секреция может приводить к канцерогенезу органов пищеварительной системы. Влияние длительной гипергастринемии на органы полости рта на сегодня изучено еще недостаточно. Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 43 белых крысах-самцах весом 180-220г. Опытным животным в течение 28 суток внутрибрюшинно вводили омепразол ( "Sigma", США) дозой 14 мг / кг, и мультипробиотик «Апибакт» (0,14 мл / кг массы тела перорально) отдельно и в сочетании. Объектами исследования были мягкие ткани пародонта и поднижнечелюстной слюнных желез, в гомогенате определяли активность общей NO-синтазы (NOS) и содержание нитритов, также в крови определяли содержание гастрина радиоиммунологическим методом. Результаты. Нами установлено, что содержание гастрина в плазме крови крыс контрольной группы на 28 день составил 59,0 ± 35,5 пг / мл, по сравнению с опытными животными, которым вводили в течение 28 суток омепразол - 170,7 ± 90,7 пг / мл ( р <0,05). Общая активность NOS и содержание нитрит-анионов в тканях пародонта достоверно не менялись в условиях длительного гипоацидитета по сравнению с контролем. В этих условиях в слюнных железах достоверно повышается в 1,45 раза активность NOS и в 1,18 раза содержание нитрит-анионов по сравнению с контролем. Следовательно, в условиях длительного введения ИПП NO-эргическая система тканей пародонта не меняется, а слюнных желез достоверно возрастает. Введение мультипробиотика «Апибакт» способствует достоверному росту общей активности NOS в тканях пародонта и слюнных железах на фоне введения омепразола, что приводит к повышению содержания в исследуемых тканях нитрит-анионов. Заключение. Итак, длительное применение омепразола приводит к достоверному повышению содержания в плазме крови гастрина на фоне гипоацидитета, и, как следствие, к патологическим изменениям, в частности, дисбалансу NO-эргической системы в тканях органов полости рта. Экспериментальная коррекция омепразол-индуцированной гипергастринемии с применением мультипробиотика «Апибакт» нормализует активность NOS и содержание нитритов в тканях органов ротовой полости; Topicality. Prolonged use of proton pump inhibitors (PPI) that reduce gastric secretion by acting on H+ / K+ -ATPase leading to hypoacidity and as a consequence of hyperhastrinemia. Gastrin has a trophic and mitotic effect, due to which prolonged excess secretion can lead to carcinogenesis of the organs of the digestive system. The influence of prolonged hyperhastrinemia on the organs of the oral cavity has not yet been fully studied. Materials and methods. Experiments were performed on 43 white male rats weighing 180-220 g. Experimental animals administered omeprazole (Sigma, USA) intraperitoneally (14 mg / kg) and apibactic multiprobiotic (0.14 ml / kg body weight orally) separately and in combination, for 28 days intraperitoneally. The subjects of the study were soft tissues of parodontium and submandibular salivary glands, in the homogenate of which were determined the activity of total NO-synthase (NOS) and the content of nitrites, and the content of gastrin was determined by radioimmunological method in the blood. Results We found that the content of gastrin in plasma of blood of control group rats was 59.0 ± 35.5 pg / ml on day 28 compared to experimental animals administered omeprazole during the 28 days - 170.7 ± 90.7 pg / ml ( p <0.05). The overall activity of NOS and the content of nitrite anions in periodontal tissues probably did not change with prolonged hypoacidity compared to control. Under these conditions, in the salivary glands, the NOS activity and 1.18 times the nitrite anion content are significantly increased in 1.45 times compared with the control. Consequently, in the conditions of long-term administration of the PPI, the NO-ergic system of periodontal tissues does not change, and the salivary glands are likely to increase. Introduction of the multiprobiotic "Apibact" contributes to the likely increase in total NOS activity in the tissues of parodontium and salivary glands in the background of the administration of omeprazole, which results in an increase in the content of nitrite anions in the investigated tissues. Conclusion. Consequently, prolonged use of omeprazole leads to a significant increase in the content of gastrin in the blood plasma against the background of hypoacidity, and as a consequence of pathological changes, in particular, the imbalance of the NO-ergic system in the tissues of the oral cavity. Experimental correction of omeprazole-induced hyperhastrinemia using the multiprobiotic "Apibact" normalizes the activity of NOS and the content of nitrites in tissues of the organs of the oral cavity.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2150
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
VI_congres_PatFis_2012.pdf57,24 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.