Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2363
Назва: Кількісне папіломавірусне навантаження слизової оболонки шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії як критерій ефективності комплексної передопераційної терапії.
Інші назви: Количественная папилломавирусная нагрузка слизистой оболочки шейки матки при цервикальной интраэпителиальной неоплазии как критерий еффективности комплексной предоперацонной терапии
Quantitative papillomaviral load of cervical mucosa in cervical intraepithelial neoplasia as the efficiency criterion of comprehensive preoperative therapy
Автори: Крутікова, Елла Іванівна
Громова, Антоніна Макарівна
Крутикова, Элла Ивановна
Громова, Антонина Макаровна
Krutikova, E. I.
Gromova, A. M.
Ключові слова: кількісний ВПЛ-тест
количественный ВПЧ-тест
quantitative HPV-test
cervical intraepithelial neoplasia
імуномодулююча терапія
капсидний білок L1
cervical intraepithelial neoplasia
капсидный белок L1
иммуномодулирующая терапия
cervical intraepithelial neoplasia
L1 cupsid protein
immunomodulatory therapy
Дата публікації: 2017
Видавець: Рівне ПП Естеро 2017
Бібліографічний опис: Крутікова Е. І. Кількісне папіломавірусне навантаження слизової оболонки шийки матки при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії як критерій ефективності комплексної передопераційної терапії / Е. І. Крутікова, А. М. Громова // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Рівне : ПП Естеро, 2017. – С. 151–155.
Короткий огляд (реферат): Інтраепітеліальна цервікальна неоплазія (CIN) становить від 18 до 43% патології шийки матки (ШМ) і супроводжується інфікуванням вірусом папіломи людини високого канцерогенного ризику (ВПЛ ВКР) в 29,2% - 100%. Така статистика зобов’язує лікарів удосконалювати підходи до трактування ВПЛ-тесту, оптимізувати менеджмент та лікування CIN, уникаючи гіпердіагностики та необґрунтованих інвазивних втручань у молодих жінок. Мета дослідження - визначення критеріїв ефективності комплексної противірусної та імуномодулюючої терапії CIN на основі кількісного папіломавірусного навантаження слизової ШМ для адекватної оцінки ступеню диспластичного процесу перед мікроінвазивним втручанням у жінок репродуктивного віку. Мета дослідження – клініко-лабораторне обґрунтування комплексної противірусної та імуномодулюючої терапії CIN на основі кількісного папіломавірусного навантаження слизової ШМ для адекватної оцінки ступеню диспластичного процесу перед мікроінвазивним втручанням у жінок репродуктивного віку. Матеріали і методи. Проаналізовано ведення 52 пацієнток-носіїв ВПЛ ВКР від 18 до 45 років із СIN на етапі перед операційним втручанням, комплексно пролікованих противірусними та імуномодулюючими засобами (ін’єкційно алоферон або натрію оксидигідроакридинілацетету, перорально інозин пранобекс, вагінально супозіторії із фітосуміші Щучки дернистої (Calamagrostis epigeios L.) та Війника наземного (Deschampsia caspitosa L.). Проводили кількісну оцінку ДНК ВПЛ ВКР у слизовій ШМ методом PCR in Real-time та імуноцитохімічний тест на капсидний імуногенний вірусний білок L1 у співставленні з даними кольпоскопії, ПАП-тесту та патогістологічного дослідження ШМ до та після зазначеної терапії. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного лікування підвищилась кількість копій ДНК ВПЛ у 67,6% цервікальних зразків із первинно низьким вірусним навантаженням, серед яких тест на капсид L1 був позитивним в 69,6% та у кожному 2-ому (56,5%) зареєстрована морфологічна регресія епітеліальної дисплазії. Підвищення вірусного навантаження одночасне із відновленням морфологічної структури шийкового епітелію вірогідно демонструє природний кліренс ВПЛ та зміну його фізичного статусу. Перетворення негативного капсидного тесту на позитивний після імуномодуляціїі розцінювалось як маркер активації місцевого імунітету у відповідь на експресію вірусного імуногену L1 та регресії CIN, що морфологічно підтвердилось у 81,2% змінених зразків. Висновки. Папіломавірусне навантаження слизової ШМ у стані CIN підвищується на фоні комплексної противірусної та імуномодулюючої терапії у 67,6% одночасно з регресією дисплазії майже у кожному 2-му випадку та експресією вірусного імуногенного білка L1 у 69,6%. Кількісний ВПЛ-тест доцільно використовувати в процесі консервативної терапії у носіів папіломавірусу із CIN для адекватної оцінки її ступеню тяжкості та вибору певного мікроінвазивного втручання. Интраэпителиальная цервикальная неоплазия (CIN) составляет от 18 до 43% патологии шейки матки (ШМ) и сопровождается инфицированием вирусом папиломы человека высокого канцерогенного риска (ВПЧ ВКР) в 29,2% - 100%. Поэтому актуальным является усовершенствование подходов к трактовке ВПЧ-теста, оптимизация менеджмента и лечения CIN для предупреждения гипердиагностики и необоснованных инвазивных вмешательств у молодых женщин. Цель исследования - определение критериев эффективности комплексной предоперационной терапии CIN на основе количественной папилломавирусной нагрузки слизистой ШМ у женщин репродуктивного возраста. Материалы и методы. Проанализировано ведение 52 пациенток-носителей ВПЧ ВКР от 18 до 45 лет с СIN , которые перед оперативным вмешательством комплексно пролечены противовирусными и иммуномодулирующими препаратами (инъекционно алоферон или натрия оксидигидроакридинилацетет, перорально инозин пранобекс, вагинально супозитории из фитосмеси Щучки дернистой и Вейника наземного). Проводили количественную оценку ДНК ВПЧ ВКР в слизистой ШМ методом PCR in Real-time и иммуноцитохимический тест на капсидний иммуногенний вирусный белок L1 в соотношении с данными кольпоскопии, ПАП-теста и патогистологического исследования ШМ до и после терапии. Результати исследования и их обсуждение. После проведенного лечения повысилось количество копий ДНК ВПЧ у 67,6% цервикальных образцов с первично низкой вирусной нагрузкой, среди которых тест на капсид L1 был позитивным у 69,6% и в каждом 2-м (56,5%) зарегистрирована морфологическая регрессия епителиальной дисплазии. Повышение вирусной нагрузки одновременно с востановлением морфологической структуры шейкового эпителия достоверно демонстрирует природный клиренс ВПЧ и изменение его физического статуса. Превращение негативного капсидного теста в позитивный после иммуномодуляции расценивалось как маркер активации местного иммунитета в ответ на экспрессию вирусного иммуногена L1 и регресси CIN, которая морфологически подтвердилась в 81,2% измененных обрызцов. Выводы. Комплексная противовирусная и иммуномодулирующая предоперационная терапия CIN приводит к повышению у 67,6% пациенток папилломавирусной нагрузки слизистой оболочки ШМ, у 69,6% из них отмечена экспрессия вирусного иммуногенного белка L1 и регресия дисплазии у 56,5%. Количественный ВПЧ-тест целесообразно использовать в процессе веденния носителей папиломавируса с CIN как критерий влияния терапии на ткани ШМ для адекватной оценки степени тяжести диспластического процесса и вибора микроинвазивного вмешательства. Intraepithelial cervical neoplasia (CIN) accounts for 18 to 43% of the cervical pathology, accompanied by the high-risk human papilloma virus (HPV) infection in 29,2% - 100%. Therefore, the enhancement of the approaches to HPV-test interpretation is of current importance as well as optimization of the management and treatment of CIN to prevent hyperdiagnosis and unreasonable invasive interventions in young women. The purpose of the study is to define the efficiency criteria of the comprehensive preoperative therapy of CIN on the basis of the quantitative HPV viral load of the cervical mucosa in women of reproductive age. Methods and Material. The analysis of management of 52 patients-carriers of high-risk HPV with СIN, aged 18 to 45 years has been carried out; they all received preoperative comprehensive treatment with antiviral immunomodulators (Alloferon or Oxodihydroacridinylacetate sodium injection; peroral Inosinum pranobexum; vaginal suppositories with Proteflazidum phytosolution). Quantitative evaluation of the high-risk HPV DNA in cervical mucosa has been carried out using the Real-time PCR method as well as the L1 capsid protein immunocytochemical test in comparison with colposcopy data, Papanicolaou test and pathohistology before and after the therapy. Results and Discussion. The treatment outcomes have shown the increased number of HPV DNA copies by 67,6% in cervical samples with initially low viral load, among which the L1 capsid-test was positive in 69,6% of samples and morphologic regression of the epithelial dysplasia has been registered in each second (56,5%) sample. The increase of viral load along with the restoration of the morphological structure of the cervical epithelium has reliably demonstrated the natural clearance of the HPV and change of its physical status. After immunomodulation the shift of negative capsid test into positive one was considered as the marker of activation of the local host defense in response to the expression of the L1 viral immunogene and CIN regression, which was immunologically confirmed in 81,2% of the altered samples. Conclusions. Comprehensive antiviral and immunomodulatory preoperative therapy of CIN leads to the increased HPV viral load of the cervical mucosa in 67,6% of patients; the expression of L1 viral immunogene was detected in 69,6% of patients; dysplasia regression has been registered in 56,5% of patients. It is reasonable to use the quantitative HPV-test in the management of HPV-carriers with СIN as the criterion of the therapy effect on the cervical tissue for adequate evaluation of the severity degree of dysplastic process and choice of microinvasive intervention.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/2363
Розташовується у зібраннях:Наукові праці



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.