Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/362
Назва: Скорочувальні елементи екскреторних проток пальпебральної часточки сльозової залози людини
Інші назви: Сократительные элементы экскреторных протоков пальпебральной дольки слезной железы человека
The contractile elements of the excretory ducts оf the palpebral part of the human lacrimal gland
Автори: Шерстюк, Олег Олексійович
Свінцицька, Наталія Леонідівна
Пілюгін, Андрій Валентинович
Устенко, Роман Леонідович
Каценко, Андрій Любославович
Гринь, Володимир Григорович
Шерстюк, Олег Алексеевич
Свинцицкая, Наталья Леонидовна
Пилюгин, Андрей Валентинович
Устенко, Роман Леонидович
Каценко, Андрей Любославович
Гринь, Владимир Григорьевич
Sherstyuk, O. A.
Svintsytska, N. L.
Pilyugin, A. V.
Ustenko, G. L.
Katsenko, A. L.
Grin, V. G.
Ключові слова: сльозова залоза,
морфологія
вивідні протоки
міоепітеліальні клітини
слезная железа
морфология
выводные протоки
миоэпителиальные клетки
the lacrimal gland
excretory ducts,
morphology
myoepithelial cells
Дата публікації: 2016
Видавець: Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка
Бібліографічний опис: Скорочувальні елементи екскреторних проток пальпебральної часточки сльозової залози людини / О. А. Шерстюк, Н. Л. Свінцицька, А. В. Пілюгін [та ін.] // Біологія та екологія. – 2016. – T. 2, № 2. – C. 94–98.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуті питання, присвячені механізмам виділення секрету по вивідних протоках пальпебральної часточки сльозової залози людини. Сучасні дані літератури дозволяють стверджувати, що процес секретоутворення на теперешній час добре вивчений, чого не можна сказати про механізми, що сприяють відтоку секрету від кінцевих відділів через вивідні протоки у напрямку устя сльозової залози. На жаль, залишаються багато в чому не зʼясованими механізми виведення секрету по протоках і вплив на секретоутворення особливостей їх просторово-структурної організації. У свою чергу, міоепітеліальні клітини активно або пасивно здатні впливати на величину просвіту кінцевих відділів і проток при наростанні у них гідравлічного тиску. Доведено, що міоепітеліальні клітини виявляються у сльозовій залозі людини на всьому протязі вивідних проток, про що свідчить імуногістохімічний метод їх виявлення. Це може бути пов’язано з більшою в’язкістю білкового секрету (сльозової рідини) і відповідною потребою в залозі скорочувальних елементів. В свою чергу, наявність у стінках екскреторних проток сльозової залози людини м’язового епітелію, чергування звужень і розширень просвіту проток, звивистість ходу властиві нормальній структурі залози і здатні впливати на гідродинамічні особливості ламінарного струму рідини, що рухається по екскреторних протоках. Рекомендована необхідність проведення більш детальних морфологічних досліджень анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз з метою проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз. Перспективою подальших досліджень є проведення порівняльного морфологічного дослідження сльозових і малих слинних залоз з метою розробки рекомендацій щодо морфологічного обґрунтування аутотрансплантації слизової оболонки, що містять губні або піднебінні слинні залози, у кон’юнктиву повіки для ліквідації дефіциту сльозової рідини при розвитку синдрому «сухого ока»; В статье рассмотрены вопросы, посвященные механизмам выделения секрета по выводным протокам пальпебральной дольки слезной железы человека. Современные данные литературы позволяют утверждать, что в настоящее время процесс секретообразования хорошо изучен, чего нельзя сказать о механизмах, способствующих оттоку секрета от конечных отделов через выводные протоки в направлении устья слезной железы. К сожалению, остаются во многом не выясненными механизмы выведения секрета по протокам и влияние на секретообразование особенностей их пространственно-структурной организации. В свою очередь, миоэпителиальные клетки активно или пассивно способны влиять на величину просвета концевых отделов и протоков при нарастании в них гидравлического давления. Доказано, что миоэпителиальные клетки обнаруживаются в слезной железе человека на всем протяжении выводных протоков, о чем свидетельствует иммуногистохимический метод их выявления, что может быть связано с большей вязкостью белкового секрета (слезной жидкости) и соответствующей потребностью в железе сократительных элементов. В свою очередь, наличие в стенках экскреторных протоков слезной железы человека мышечного эпителия, чередование сужений и расширений просвета протоков, извивистость хода свойственны нормальной структуре железы и способны влиять на гидродинамические особенности ламинарного тока жидкости, движущейся по экскреторным протокам. Рекомендована необходимость проведения более детальных морфологических исследований, анатомо-топографических особенностей слезных желез с целью проведения сравнительного морфологического исследования слезных и малых слюнных желез. Перспективой дальнейших исследований является проведение сравнительного морфологического изучения слезных и малых слюнных желез с целью разработки рекомендаций относительно морфологического обоснование аутотрансплантации слизистой оболочки, содержащейся в губных или небных слюнных железах, в конъюнктиву века для ликвидации дефицита слезной жидкости при развитии синдрома «сухого глаза»; In the article the questions devoted to mechanisms of secretions in the excretory ducts of the palpebral part of the human lacrimal gland. Modern literature data allow to assert that the process of the secret formation currently well understood, what can not be said about the mechanisms that contribute to the outflow of secretions. Unfortunately, there are unknown mechanisms of ducts excretion and influence on the secret formation features of their spatial-structural organization. In turn, myoepithelial cells actively or passively, can affect the clearance limit of the departments of the ducts at them increase in hydraulic pressure. It is proved that myoepithelial cells are found in the human lacrimal gland all over the excretory ducts, as evidenced by immunohistochemical method of detecting them, which may be associated with greater viscosity protein secretion (lacrimal fluid) and the corresponding demand for gland contractile elements. In turn, the presence in the walls of the excretory ducts of the human lacrimal gland of muscular epithelium, alternating contractions and expansions of the lumen of the ducts, the tortuosity of stroke corresponding to normal structure of the gland and can affect the hydrodynamic characteristics of laminar current of fluid moving along the excretory ducts. It is recommended the need for more detailed studies of morphological, anatomical and topographical features of the lacrimal glands with the purpose of carrying out a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands. The prospect of further studies is to conduct a comparative morphological study of the lacrimal and minor salivary glands with the goal of developing recommendations for morphological the rationale for autologous transplantation of the mucous membrane, containing a labial or palatine salivary glands, in the conjunctiva century, to eliminate the shortage of tear fluid in the development of the syndrome of «dry eye».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/362
ISSN: 2414-9810
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ecol_2016 sher.pdf682,15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.