Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/3995
Назва: Поєднане застосування метформіну та піоглітазону в терапії ішемічної хвороби серця при цукровому діабеті 2 типу.
Автори: Шаєнко, Златослава Олексіївна
Борзих, Оксана Анатоліївна
Дігтяр, Наталія Іванівна
Герасименко, Наталія Дмитрівна
Лавренко, Анна Володимирівна
Мормоль, Ирина Анатолиевна
Савченко, Л. Г.
Сєліхова, Людмила Григорівна
Расін, Михайло Сахнович
Дата публікації: 2013
Бібліографічний опис: Поєднане застосування метформіну та піоглітазону в терапії ішемічної хвороби серця при цукровому діабеті 2 типу / З. О. Шаєнко, О. А. Борзих, Н. І. Дігтяр [та ін.] // Людина та ліки–Україна : тези доп. VI національного конгресу, 21-22 березня 2013. – Київ, 2013. – С. 8.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи дослідити вплив сумісного застосування метформіну (МФ) та піоглітазону (ПГ) на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) у сполученні з цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) в порівнянні з терапією МФ та препаратами сульфанілсечовини (СС) або інсуліном. Матеріал та методи: дослідили зміни у клінічному перебігу ІХС (стенокардія напруги 2 функціонального класу) у 56 хворих на ЦД2 (середнього ступеня тяжкості), віком 56±1,2 років, чоловіків 21, жінок 35. Всі хворі були інструктовані у необхідності дієтичного харчування та занять фізичними вправами, протягом місяця отримували стандартну терапію ІХС: ізосорбіду динітрат 20 мг двічі на добу, ацетилсаліцилова кислота 75 мг 1 раз, амлодипін 10 мг 1 раз, бісопролол 2,5-5 мг 1 раз, аторвастатин 10 мг 1 раз на добу . Після ґрунтовного обстеження та визначення вихідних даних хворі рандомізовані у 2 рівноцінні за всіма показниками групи: основну (32 особи), які отримували МФ у дозі 2 г та ПГ – 30 мг 1 раз на добу, та групу порівняння, які для компенсації ЦД2 отримували МФ та препарати СС, переважно, гліклазид, або МФ та інсулін. Наразі ми маємо результати клінічного спостереження за цими хворими протягом 3х місяців. До початку прийому МФ та ПГ всі хворі мали некомпенсований ЦД2 з рівнем глікозильованого гемоглобіну (Нв А1с) 8,9±0,4 та С-пептиду 8,31±0,3 (при нормі 0,2-3,2), що свідчить про наявність інсулінорезистентності (ІР). В обох групах ми бачимо однакові зміни покращення рівня НвА1с: з 8,6±0,42 до 7,3±0,22 (р<0,05), але в основній групі рівень С-пептиду знизився з 8,3±0,51 до 6,4±0,82 (р<0,05), тоді як у групі порівняння цього не відбулося (р>0,5). Перебіг ІХС покращився більше в основній групі, де кількість нападів стенокардії за тиждень знизилася з 5±0,31 до 2±0,22 (р<0,01), кількість таблеток нітрогліцерину знизилася з 5±0,44 до 2±0,35 (р<0,01). В групі порівняння такого покращення не спостерігалося (р >0,5). Висновки: у хворих на ІХС у сполученні з ЦД2 спостерігається значний рівень ІР, що знижується за терапії МФ та ПГ із покращенням клінічного стану хворих.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/3995
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Tezi_ludinaiLiki.pdf201,74 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.