Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/451
Назва: Комплексне лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків
Інші назви: Комплексное лечение гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам
Complex treatment of purulent wounds of soft tissues in patients with allergies to antibiotics
Автори: Іващенко, Дмитро Миколайович
Иващенко, Дмитрий Николаевич
Ivashchenko, D. M.
Ключові слова: гнійні рани
алергія до антибіотиків
бактеріофаги
ліпосоми
гнойные раны
аллергия к антибиотикам
бактериофаги
липосомы
purulent wounds
allergy to antibiotics
bacteriophages
liposomes
Дата публікації: 2017
Видавець: Національний авіаційний університет, м. Київ
Бібліографічний опис: Іващенко Д. М. Комплексне лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.03 «Хірургія» / Д. М. Іващенко. – Київ, 2017. – 20 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2017. У дисертаційній роботі відображені результати вирішення наукової задачі, яка полягала в покращенні результатів комплексного лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків та прогнозування перебігу ранозагоєння, що ґрунтується на експериментальних та клінічних дослідженнях, створенні прогностичного алгоритму перебігу ранового процесу та впровадженні комбінованої бактеріофаголіпосомальної терапії у клініку. Використання бактеріофаголіпосомальної терапії у комплексному лікуванні хворих з гнійними ранами м’яких тканин у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням призводить до посилення регенеративних процесів, прискорення мікробної деконтамінації та ранозагоєння. Використання у комплексному лікуванні гнійних ран м’яких тканин бактеріофаголіпосомальної терапії у хворих з алергією до антибіотиків призводить до статистично значимого зменшення кількості мікроорганізмів в ділянці рани на 21,5 %, деструктивних форм нейтрофільних гранулоцитів на 17,2 %, збільшення фагоцитуючих форм нейтрофільних гранулоцитів на 9,4 % макрофагів на 10,2 %, фібробластів на 32,01 %, фагоцитарної активності на 12,6 %, фагоцитарного індексу – на 17,9 %, прискорення очищення ран на 1,5±0,21 доби, утворення активних грануляцій на 1,4±0,25 доби, ранової контракції на 9,1 %, прискорення терміну загоєння ран на 1,2±0,5 доби та може вважатися методом вибору. Розроблений спосіб прогнозування перебігу гнійних ран м’яких тканин у хворих з алергією до антибіотиків дозволив прогнозувати результат ранозагоєння з точністю 81,3 % (чутливість – 66,7 %, специфічність – 84,7 %); Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2017. В диссертационной работе отражены результаты решения научной задачи, которая заключалась в улучшении результатов комплексного лечения гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам и прогнозирования течения заживления ран, основанной на экспериментальных и клинических исследованиях, создании прогностического алгоритма течения раневого процесса и внедрении комбинированной бактериофаголипосомальной терапии в клинику. С целью оценки влияния бактериофагов и фосфатидилхолиновых липосом на течение воспалительно-гнойных поражений мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам и для разработки и апробации новых схем комплексного лечения этой патологии в клинике, были проведены экспериментальные и клинические исследования. Экспериментальная часть работы выполнена на 48 крысах линии Vistar. Всем экспериментальным животным был смоделирован гнойно-воспалительный раневой процесс. В первой опытной группе (12 животных) мы изучали ход воспалительно-гнойного раневого процесса мягких тканей с использованием общепринятого лечения. В опытной группе № 2 (12 животных) на фоне воспроизведения вышеупомянутой патологии и общепринятого лечения изучали влияние бактериофагов на течение гнойно-воспалительного раневого процесса мягких тканей. В третьей опытной группе (12 животных) изучали влияние комплексного использования бактериофагов и липосом на течение гнойно-воспалительного раневого процесса на фоне общепринятого лечения. В группе сравнения опытов (12 животные) изучали течение раневого процесса при использовании в качестве лечебных мероприятий обработку раны физиологическим раствором. Клинические исследования проведены у 140 больных гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей. Все больные были разделены на 4 группы. Первую группу составили 32 больных у которых лечение проводили по общепринятой методике. Вторую группу составили 43 больных, которым в комплексное лечение добавляли комбинированную бактериофаголипосомальную терапию (БЛТ) по разработанной нами методике (патент Украины на полезную модель № 102772). Третью группу составили 35 больных у которых была выявлена аллергическая реакция к антибиотикам, поэтому в их лечении последние не использовали, а к комплексному лечению добавляли БЛТ. Четвертую группу (группа сравнения) составили 23 больных у которых была аллергическая реакция к антибиотикам и которые получали только общепринятое лечение (без антибиотиков). Использование бактериофаголипосомальной терапии в комплексном лечении больных с гнойными ранами мягких тканей по сравнению с общепринятым лечением приводит к статистически значимому уменьшению количества микроорганизмов в области раны на 30,2 %, деструктивных форм нейтрофилов на 14,1 %, увеличению фагоцитирующих форм нейтрофилов на 8,9 %, макрофагов на 9,6 %, фибробластов – на 28,1 %, фагоцитарной активности на 8,14 %, фагоцитарного индекса – на 14,47 %, ускорению очищения ран – на 1,1 ± 0,45 суток, образованию активных грануляций – на 1,0 ± 0,42 суток, раневой контракции – на 13,76 %, ускорению заживления ран – на 1,1 ± 0,2 суток. Комплексное лечение гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам с использованием бактериофаголипосомальной терапии по сравнению с общепринятым лечением приводит к статистически значимому уменьшению количества микроорганизмов в области раны на 21,5 %, деструктивных форм нейтрофилов на 17,2 %, увеличению фагоцитирующих форм нейтрофилов на 9,4 %, макрофагов на 10,2 %, фибробластов на 32,01 %, фагоцитарной активности на 12,6 %, фагоцитарного индекса на 17,9 %, ускорению очищения ран на 1,5 ± 0,21 суток, образованию активных грануляций на 1,4 ± 0,25 суток, раневой контракции – на 9,1 %, ускорению термина заживления ран на 1,2 ± 0,5 суток и может считаться методом выбора. Разработанный способ прогнозирования течения гнойных ран мягких тканей у больных с аллергией к антибиотикам позволил прогнозировать результат заживления ран с точностью 81,3 % (чувствительность – 66,7 %, специфичность – 84,7 %); Dissertation for obtaining the degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.03 – surgery. – National medical academy of post-graduate education named P. L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2017. This dissertational work shows the results of solving the scientific problem, which is at improving the results of complex treatment of purulent wounds of soft tissues in patients with allergy to antibiotics and predicting the course of wound healing based on experimental and clinical studies, creating a prognostic algorithm for the wound healing process, and introduction of combined bacteriophage-liposomal therapy to the clinic. Use of bacteriophage-liposomal therapy in the complex treatment in patients with purulent wounds of soft tissues in compare with traditional treatment leads to an intensification of regenerative processes, acceleration of microbial decontamination and wound healing. Use of bacteriophage-liposomal therapy in the complex treatment of purulent wounds of soft tissues in patients with antibiotic allergy leads to a statistically significant decrease in the number of microorganisms in the wound area by 21.5 %, destructive forms of neutrophils by 17.2 %, an increase in phagocytic forms of neutrophils by 9.4 %, macrophages by 10.2 %, fibroblasts by 32.01 %, phagocytic activity by 12.6 %, phagocytic index by 17.9 %, acceleration of wound clearance by 1.5±0.21 days, formation of active granulations – by 1.4±0.25 days, wound contraction – by 9.1 %, acceleration of the wound healing terms by 1,2±0,5 days and can be considered as a method of choice. The developed method for predicting the healing process of purulent wounds of soft tissues in patients with antibiotic allergy, made it possible to predict the result of wound healing with an accuracy of 81.3 % (sensitivity – 66.7 %, specificity 84.7 %).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/451
Розташовується у зібраннях:Автореферати
Авторефетати та дисертації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Автореферат Іващенко ДМ.pdf511,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.