UMSA
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/4536
Назва: Трудная ларингоскопия в плановой анестезиологии
Інші назви: Складна ларингоскопія в плановій анестезіології
Difficult laryngoscopy in routine anesthesia
Автори: Могильник, Антон Ігорович
Могильник, Антон Игоревич
Modylnyk, A. I.
Дата публікації: 2016
Видавець: Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургу Національної академії медичних наук України»
Бібліографічний опис: Могильник А. И. Трудная ларингоскопия в плановой анестезиологии / А. И. Могильник // Медицина неотложных состояний. – 2016. – № 1. – С. 70–74.
Короткий огляд (реферат): Резюме. Введение. Обеспечение проходимости дыхательных путей — одна из ключевых задач плановой анестезиологии. Почти треть всех случаев анестезиологической смертности связана с трудностями при вентиляции пациентов после индукции в наркоз. Причем большинство из них обусловлены непосредственно интубацией трахеи и трудностями последующей вентиляции. Причиной 80 % закрытых исков Американской ассоциации анестезиологов по поводу повреждения гортани были повторные попытки интубации трахеи во время плановой анестезии. Цель исследования: повышение эффективности и уменьшение частоты осложнений обеспечения проходимости дыхательных путей при трудной ларингоскопии в плановой анестезиологии. Материалы и методы исследования. Нами проанализированы результаты 66 случаев трудной ларингоскопии при плановых оперативных вмешательствах на базе Полтавской областной клинической больницы за 2013—2015 годы. У всех пациентов во время прямой ларингоскопии на фоне миоплегии голосовая щель не визуализировалась. Пациентам Iгруппы применялся клинический протокол оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи, пациентам IIгруппы после неудачной попытки интубации сразу устанавливалась ларингеальная маска соответствующего размера. Исследовалась частота удачных попыток восстановления проходимости дыхательных путей методом интубации трахеи и с помощью ларингеальной маски, частота и причины осложнений. Результаты исследования. У пациентов Iгруппы вторая попытка интубации трахеи была удачной в 43,8% случаев. Со следующими попытками интубации трахеи эффективность манипуляции прогрессивно уменьшалась до 6,2 % с четвертой попытки. Эффективность последующего использования ларингеальной маски составила 45,4 %; причины несостоятельности: травматизация слизистой, гиперсаливация, бронхорея, ларинго- и бронхоспазм. У пациентов II группы в 91,2 % случаев постановка ларингеальной маски обеспечила герметичность дыхательного контура и адекватную вентиляцию во время оперативного вмешательства. Осложнений практически не наблюдалось. Выводы. Использование клинического протокола оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи в плановой анестезиологии менее эффективно и имеет высокую частоту осложнений, связанных с прямой ларингоскопией, по сравнению с единственной попыткой интубации трахеи и последующим использованием ларингеальной маски.; Резюме. Вступ. Забезпечення прохідності дихальних шляхів — одне з ключових завдань планової анестезіології. Майже третина всіх випадків анестезіологічної смертності пов’язана з труднощами при вентиляції пацієнтів після індукції в наркоз. Причому більшість із них зумовлені безпосередньо інтубацією трахеї і труднощами подальшої вентиляції. Причиною 80 % закритих позовів Американській асоціації анестезіологів з приводу пошкодження гортані були повторні спроби інтубації трахеї під час планової анестезії. Мета дослідження: підвищення ефективності та зменшення частоти ускладнень забезпечення прохідності дихальних шляхів при складній ларингоскопії в плановій анестезіології. Матеріали та методи дослідження. Нами проаналізовані результати 66 випадків складної ларингоскопії при планових оперативних втручаннях на базі Полтавської обласної клінічної лікарні за 2013—2015 роки. У всіх пацієнтів під час прямої ларингоскопії на фоні міоплегії голосова щілина не візуалізувалась. Пацієнтам I групи застосовувався клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із складною інтубацією трахеї, пацієнтам II групи після невдалої спроби інтубації відразу встановлювалася ларинге-альна маска відповідного розміру. Досліджувалася частота вдалих спроб відновлення прохідності дихальних шляхів методом інтубації трахеї і за допомогою ларингеальної маски, частота і причини ускладнень. Результати дослідження. У пацієнтів I групи друга спроба інтубації трахеї була вдалою в 43,8 % випадків. З наступними спробами інтубації трахеї ефективність маніпуляції прогресивно зменшувалася до 6,2 % з четвертої спроби. Ефективність подальшого використання ларингеальної маски становила всього 45,4 %, причини неспроможності: травматизація слизової, гіперсалівація, бронхорея, ларин-го- і бронхоспазм. У пацієнтів II групи в 91,2 % випадків постановка ларингеальної маски забезпечила герметичність дихального контуру й адекватну вентиляцію під час оперативного втручання. Ускладнень практично не спостерігалося. Висновки. Використання клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим із складною інтубацією трахеї в плановій анестезіології менш ефективне і має високу частоту ускладнень, пов’язаних із прямою ларингоскопією, порівняно з єдиною спробою інтубації трахеї та негайним застосуванням ларингеальної маски.; Summary. Introduction. Airway management — one of the key tasks in the routine anesthesia. Almost a third of all cases of anesthetic mortality is associated with difficulty in ventilating patients after induction of anesthesia. Most of them are caused by intubation and difficulties of further ventilation directly. The cause of 80 % of the private claims of the American Society of Anesthesiologists about the damage of the larynx was repeated attempts of tracheal intubation during routine anesthesia. Objective: to increase the efficiency and to reduce the incidence of complications in airway management during difficult laryngoscopy in routine anesthesia. Materials and methods. We have analyzed the results of 66 cases of difficult laryngoscopy in elective surgical interventions at the premises of the Poltava Regional Clinical Hospital for 2013—2015. In all patients, glottis was not visualized during direct laryngoscopy on the background of myoplegia. In patients in group I, we used clinical protocol of care for patients with difficult intubation, in group II patients, after intubation failure we immediately used laryngeal mask of appropriate size. We investigated the frequency of successful attempts of airway management by means of endotracheal intubation and laryngeal mask, the incidence and causes of complications. Results of the study. In patients in group I, second attempt of intubation was successful in 43.8 % of cases. With the following intubation attempts, efficiency of manipulation progressively decreased to 6.2 % in the fourth attempt. The effectiveness of the subsequent use of the laryngeal mask was 45.4 %; causes of failure: mucosal trauma, hypersalivation, bronchorrhea, laryngo- and bronchospasm. In group II patients, in 91.2 % of cases, positioning of laryngeal mask provided the tightness of the breathing circuit and adequate ventilation during surgery. A few complications were observed. Conclusions. Using a clinical protocol of care for patients with difficult intubation in routine anesthesia is less effective and has a high rate of complications associated with direct laryngoscopy, compared to the only intubation attempt and the subsequent use of the laryngeal mask.
Ключові слова: трудная ларингоскопия
интубация трахеи
ларингеальная маска
осложнения
складна ларингоскопія
інтубація трахеї
ларингеальна маска
ускладнення
difficult laryngoscopy
tracheal intubation
laryngeal mask
complications
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/4536
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Medns_2016_1_11.pdf166,08 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.