UMSA
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/5215
Назва: Теорія симулякра Ж. Бодрійяра: історико-філософський аспект
Інші назви: Теория симулякра Ж. Бодрийяра: историко- философский аспект
Jean Baudrillard simulacrum theory: historical and philosophical aspects
Автори: Зінченко, Наталія Олександрівна
Зинченко, Наталия Александровна
Zinchenko, N. A.
Дата публікації: 2011
Видавець: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Бібліографічний опис: Зінченко Н. О. Теорія симулякра Ж. Бодрійяра: історико-філософський аспект : афтореф .дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» / Н. О. Зінченко. – Київ, 2011. – 18 с.
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011. Дисертація присвячена актуальній історико-філософській темі, якою є симуляційній теорії Ж. Бодрійяра. Диссертантом доводиться, що філософія Ж. Бодрійяра являє собою філософську стратегію, відкриту і вільну від будь- яких концептуальних обмежень та класифікаційних історико-філософських дефініцій. Ж. Бодрійяр, діючи у парадигмі некласичної філософії, намагається здійснити «низверження платонізму», позбавити копії, симулякри прив’язаності до вихідної моделі, показати включення їх у чисто диференціальну гру, віднайти у симулякрах прояви позитивної сили, яка заперечує одночасно і оригінал і копію, і модель і репродукцію. Автор аргументує, що головна заслуга Ж. Бодрійяра полягала у тому, що він переніс проблему симуляції із онтологічної площини у сферу сучасної соціальної реальності. Це дане обхідні теоретико-методологічні підстави для висновку про те, що оточуюча нас дійсність виробляє самодостатні, незалежні від трансцендентних зразків симулякри, що поступово перетворюються на універсальну сферу життя сучасної людини. ; Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 – история философии. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2011. Диссертация посвящена актуальной, но мало изученной в отечественной истории философии теме – симуляционной теории Ж. Бодрийяра. В диссертации обосновано, что философия Ж. Бодрийяра представляет собой философскую стратегию, открытую и свободную от каких-либо концептуальных ограничений и классификационных историко-философских дефиниций. Ж. Бодрийяр, действуя в рамках парадигмы неклассической философии, стремится совершить «низвержение платонизма», избавить копии, симулякры привязанности к исходной модели, показать включенность их в игру различия, найти в симулякрах проявления позитивной силы, которая одновременно отрицает и оригинал, и копию, и модель, и репродукцию. Автор аргументирует, что главная заслуга Ж. Бодрийяр в том, что он перенес проблему симуляции с онтологической плоскости в сферу современной социальной реальности. Он убежден, что окружающая нас действительность производит самодостаточные, независимые от трансцендентных образцов симулякры, больше того, последние превращаются в область жизни современного человека. Для решения этой задачи Ж.Бодрийяр переосмысливает традиционную соссюровскую концепцию знака, результатом чего становится то, что знак саморождает и свои значения, и референцию, поэтому окружающая реальность объявляется лишь отражением означающего, его иллюзорным модусом. Ж. Бодрийяр рассматривает функционирование знаков-симулякров во многих сферах жизнедеятельности общества – в масс-медиа, в моде, потреблении, которое представлены как способ коммуникации. Функционирование симулякра исследуется в разных плоскостях – в природе доминирует реальность, поэтому там нет места симулякру, во второй природе, созданной человеком и техникой природный мир заменяется его искусственным подобием, а когда человек заменяет вещи их искусственными копиями, симулякры воспринимаются как вещи третьей природы, знаки- фрустрации, своеобразное «алиби» отсутствующей реальности. ; The dissertation studies the simulation theory of J.Baudrillard. It is proved that Jean Baudrillard philosophy turns to be a specific philosophical strategy, an open and free movement, that groves over any conceptual limitations and classification of historical and philosophical definitions. Acting in the paradigm of nonclassical philosophy, J.Baudrillard attempts to «ruin Platonism» and to free copies and simulacrums from their attachment to the original model, to show their inclusion in a purely differential game, to find positive signs in a simulacrum of power, which rejects both original and copy, model and reproduction. The author shows that J.Baudrillard moved the simulacrum problem out of the ontological plane into the sphere of contemporary social reality. He was convinced that the reality of human environment produces sufficient, independent, and free of the transcendental samples simulacrums, which latter convert into the life of modern human.
Ключові слова: симулякр
копія
симуляція
знак
гіперреальність
гіперкритицизм
постмодерн
симулякр
симуляция
копия
знак
гиперреальность
гиперкритицизм
постмодерн
simulacrums
simulation
copy
sign
hyper reality
hyper criticism
postmodern
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/5215
Розташовується у зібраннях:Авторефетати та дисертації
Автореферати

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zinchenko N.O._avtoreferat.pdf358,84 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.