Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/7680
Назва: Дискусійні питання щодо прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураження міокарду при асфіксії у новонароджених
Інші назви: Дискуссионные вопросы прогнозирования и диагностики гипоксически-ишемического поражения миокарда при асфиксии у новорожденных
Debating issues as to the prognosis and diagnosis of hypoxic-ishemic myocardial injury by asphyxia in newborns
Автори: Коробка, Оксана Вікторівна
Бєлорус, Андрій Іванович
Гасюк, Наталія Іванівна
Ковальов, Віктор Олександрович
Ковальова, Олена Михайлівна
Коробка, Оксана Викторовна
Белорус, Андрей Иванович
Гасюк, Наталия Ивановна
Ковалев, Виктор Александрович
Ковалева, Елена Михайловна
Korobka, O.
Bielorus, A.
Hasiuk, N.
Kovaliov, V.
Kovalova, O.
Дата публікації: 2016
Видавець: Буковинський державний медичний університет
Бібліографічний опис: Дискусійні питання щодо прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураження міокарду при асфіксії у новонароджених / О. В. Коробка, А. І. Бєлорус, Н. І. Гасюк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2016. – Т. 4. – № 1(19). – С. 27–33.
Короткий огляд (реферат): Резюме. Мета. Визначити частоту гіпоксично-ішемічного ураження міокарду (ГІУМ) у новонароджених з асфіксією, а також ідентифікувати ранні клініко-метаболічні маркери її розвитку.Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 107 доношених новонароджених з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У першу групу (n=90) увійшли діти без ГІУМ, у другу групу (n=17) – діти з ГІУМ. Визначали основні біомаркери, які можуть бути пов’язані з розвитком ГІУМ: активність лактатдегідрогенази (ЛДГ); метаболізм оксиду азоту за величиною сумарної кількості аніонів NO2 ¯ та NO3 ¯ в сечі, гази крові, рівні сечовини, глюкози в сироватці крові на першу добу життя.Результати дослідження. Із 107 дітей, які були включені у дослідження, 19 (17,8%) мали діагностичні критерії ГІУМ. Перебіг раннього післяпологового періоду у дітей обстежених груп не виявив достовірних відмінностей у таких показниках, як оцінка за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах та частота застосування заходів з первинної реанімації новонароджених, окрім введення бікабоната натрію. Середні значення ЧСС, систолічного АТ, середнього АТ, медіанного показника діастолічного АТ, а також частота олігоурії, артеріальної гіпотензії (АТ <40 мм рт. ст.), важких дихальних розладів у групах дітей були майже однаковими. При множинному логістичному регресійному аналізі достовірними факторами ризику виявились: глюкоза < 3,3 ммоль/л (ВШ 6,65; р=0,03), NO2¯+ NO3¯< 21 мкмоль/л (ВШ 4,21; р=0,017) та підвищений рівень сечовини (ВШ 1,38; р=0,03). Площа під ROC кривою становила 0,8206. Висновки. Виявлено значно нижчу частоту ГІУМ серед дітей з асфіксією, порівняно з частотою, наведеною іншими науковцями. Рівень глюкози менше за 3,3 ммоль/л, NO2¯+ NO3¯ менше за 21 мкмоль/л та підвищення сечовини можуть бути корисними маркерами для підозри на ГІУМ; Резюме. Цель. Определить частоту ГИПМ у новорожденных с асфиксией, а также идентифицировать ранние клинико-метаболические маркеры ее развития.Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование, в которое включено 107 доношенных новорожденных с диагнозом умеренной или тяжелой асфиксии. В первую группу (n = 90) вошли дети без ГИПМ, во вторую группу (n = 17) – дети с ГИПМ. Определяли основные биомаркеры, которые могут быть связаны с развитием ГИПМ: активность лактатдегидрогеназы (ЛДГ), метаболизм оксида азота по величине суммарного количества анионов NO2 ¯ и NO3 ¯ в моче, газы крови, уровень мочевины, глюкозы в сыворотке крови в первые сутки жизни.Результаты исследования. Из 107 детей, которые были включены в исследование, 19 (17,8%) имели диагностические критерии ГИУМ. Течение раннего послеродового периода у детей обследованных групп не выявил достоверных различий в таких показателях как оценка по шкале Апгар на 1 и 5 минутах и частота проведения первичной реанимации новорожденных, кроме введения бикабоната натрия. Средние значения ЧСС, систолического АД, среднего АД, медианного показателя диастолического АД, а также частота олигоурии, артериальной гипотензии (АД <40 мм рт. ст.), тяжелых дыхательных расстройств в группах детей были почти одинаковыми. При множественном логистическом регрессионном анализе достоверными факторами риска явились: глюкоза <3,3 ммоль / л (ОШ 6,65; р = 0,03), NO2¯ + NO3¯ <21 мкмоль / л (ОШ 4,21; р = 0,017 ) и повышенный уровень мочевины (ОШ 1,38; р = 0,03). Площадь под ROC кривой составляла 0,8206.Выводы. Выявлено значительно ниже частоту ГИПМ среди детей с асфиксией, по сравнению с частотой приведенной другими учеными. Уровень глюкозы < 3,3 ммоль / л, NO2¯ + NO3¯ < 21 мкмоль / л и повышение мочевины могут быть полезными маркерами для подозрения развития ГИПМ; Summary. Introduction. Perinatal asphyxia is one of the three most significant causes of neonatal morbidity and mortality in the world. Due to cessation of blood flow and gas exchange, an infant develops hypoxia of tissues and cells which results in failure of many organs, including the heart and kidneys – two major extracerebral target organs. Scientific sources indicate that myocardial injury which occurs in 28-65% and even 73% of infants with asphyxia may have adverse long-term consequences. However, it is quite difficult to diagnose and predict hypoxic-ischemic myocardial injury (HIMI) in the early stages due to the lack of standard diagnostic criteria and sensitive laboratory tests.Over the last decade, there is a growing interest among scientists is searching sensitive biomarkers to reflect the rapid changes taking place in the metabolism of an infant with perinatal asphyxia, and for the purpose of accurate prediction of the severity of injury. The aim of the research is to determine the frequency of HIMI in neonates with asphyxia and identify the early clinical and metabolic markers of development.Materials and methods. A prospective cohort study which included 107 full-term newborns diagnosed with moderate or severe asphyxia was conducted. The first group (n = 90) consisted of infants without HIMI, the second group (n = 17) – infants with HIMI. The biomarkers that may be associated with the development of HIMI have been determined: activity of lactate dehydrogenase (LDH); metabolism of nitric oxide according to total number of anions NO2 ¯ and NO3 ¯ in urine, blood gases, levels of urea, serum glucose in the first days of life.Research results. Out of 107 children included in the study, 19 (17.8%) had diagnostic criteria of HIMI which were significantly lower than the frequency of this pathology, as suggested by other scientists. We believe this is conditioned by low detection of HIMI due to the lack of clear criteria for its diagnosis.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/7680
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
dyskus_put_prognoz_.pdf6,56 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.