Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/804
Назва: Роль про- та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей на основі доказової медицини
Інші назви: Роль про- и пребиотиков в первичной профилактике аллергии у детей на основе доказательной медицины
Role of probiotics and prebiotics in primary prevention of allergies in children grounded on evidencebased medicine
Автори: Похилько, Валерій Іванович
Траверсе, Галина Михайлівна
Цвіренко, Світлана Миколаївна
Артьомова, Наталія Сергіївна
Похилько, Валерий Иванович
Траверсе, Галина Михайловна
Цвиренко, Светлана Николаевна
Артемова, Наталия Сергеевна
Pokhilko, V.
Traverse, G.
Tsvirenko, S.
Artemova, N. S.
Ключові слова: пробіотики
пребіотики
алергія
діти
профілактика
пробиотики
пребиотики
аллергия
дети
профилактика
probiotics
prebiotics
allergy
children
prevention
Дата публікації: 2014
Видавець: Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Бібліографічний опис: Роль про- та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей на основі доказової медицини / В. І. Похилько, Г. М. Траверсе, С. М. Цвіренко, Н. С. Артьомова // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2014. – Т. 14, Вип. 2. – С. 187–193.
Короткий огляд (реферат): У статті проведено аналіз наукових досліджень на основі доказової медицини про значення пробіотиків та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей. Показана неоднозначність ролі пробіотиків і пребіотиків у профілактиці даного захворювання. Заходи щодо первинної профілактики алергії актуальні у дітей першого року життя. В даний час не викликає сумніву той факт, що формування здорової кишкової мікрофлори у немовляти сприяє розвитку харчової толерантності і зниженню ризику розвитку алергії. Встановлено, що харчові антигени і представники кишкової мікрофлори є основними і головними джерелами антигенної стимуляції, сприяючи адекватному формуванню імунітету дитини. Встановлено, що харчові алергени та представники кишкової мікрофлори є основним джерелом антигенної стимуляції, що сприяє адекватному формуванню імунної відповіді у дитини. Показано, що на сьогодні вивчена імуномоделююча активність природної мікрофлори та її вплив на формування харчової толерантності. Встановлено, що взаємодія з PRR-рецепторами антиген-презетуючих клітин забезпечує збалансований синтез прозапальних та протизапальних цитокінів на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів. Значну роль у забезпеченні даних процесів відводиться бактеріям-коменсалам, які ко- лонізують кишківник поза патологічним процесом в організмі. Зміна в первинній колонізації організму дитини, особливо кишечника, може несприятливо вплинути на подальший розвиток алергії. Доведено, що фізіологічна незрілість ШКТ, що забезпечує зниження толерантності до харчових антигенів за рахунок імунних та неімунних механізмів, визначає вираженість клінічного перебігу харчової алергії, особливо у дітей раннього віку. Показані суттєві відмінності у складі мікрофлори кишечника у дітей раннього віку в залежності від характеру вигодовування, що впливає на формування харчової толерантності та імунної відповіді. Своєчасне заселення кишечника нормальною мікрофлорою позитивно впливає на мукозальний імунітет. Окремі результати клінічних досліджень показують можливість використання продуктів, що містять пребіотики і пробіотики, для профілактики алергії у дітей. Але на сьогодні переконливих доказів подібного ефекту ще не представлено; В статье проведен анализ научных исследований на основе доказательной медицины о значении пробиотиков и пребиотикив в первичной профилактике аллергии у детей. Показана неоднозначность роли пробиотикив и пребиотикив в профилактике данного заболевания. Мероприятия по первичной профилактике аллергии особенно актуальны у детей первого года жизни. В настоящее время не вызывает сомнения тот факт, что формирование здоровой кишечной микрофлоры у младенца спорсобствует развитию пищевой толерантности и снижению риска развития аллергии. Установлено, что пищевые антигены и представители кишечной микрофлоры являются основными и главными источниками антигенной стимуляции, способствуя адекватному формированию иммунитета ребенка. Показано, что на данный момент изучена иммуномодулирующая активность естесственной микрофлоры кишечника и её влияние на формирование пищевой толарантности. Установлено, что взаимодействие с PRR-рецепторами антиген-представляющих клеток обеспечивает сбалансированный синтез провоспалительных и антивостпалительных цитокинов на слизистих оболочках желудочно-кишечного тракта, дыхательных путей. Значительную роль в обеспечении данных процессов отводится бактериям-коменсалам, колонизирующим кишечник вне патологического процесса в организме. Изменения в первичной колонизации организма ребенка, особенно кишечника, может неблагоприятно повлиять на последующее развитие аллергии. Доказано, что физиологическая незрелость ЖКТ, обеспечивающая отсутствие толерантности к пищевым антигенам за счет иммунных и неимунных механизмов, определяет выраженность клинического течения пищевой аллергии, особенно у детей раннего возраста. Показаны существенные отличия в составе микрофлоры кишечника у детей раннего возраста в зависимости от характера вскармливания, которое влияет на формирование пищевой толерантности и иммунного ответа. Своевременное заселение кишечника нормальной микрофлорой положительно влияет на мукозальный иммунитет, формирование которого зивисит от взаимодействия штаммов в зависимости от вида первичной и дальнейшей терапевтической дозы пробиотика. Отдельные результаты клинических исследований показывают возможность использования продуктов, которые содержат пребиотики и пробиотики, для профилактики аллергии у детей. Но на сегодня убедительных доказательств подобного эффекта еще не представлено; This article presents the analysis of the researches on the significance of probiotics and prebiotics in the primary prevention of allergies in children grounded on the evidence-based medicine. The ambiguity of the role of probiotics and prebiotics in the prevention of this disease has being discussed in numerous reports.Primary measures aimed to prevent the development of allergies in infants are of particular clinical and social importance. There is no doubt about that the formation of healthy intestinal microflora in infants contributes to the development of food tolerance and reduces the risk of allergies. It has been proven that physiological immaturity of gastrointestinal tract ensuring intolerance to dietary antigens by immune and non-immune mechanisms, determines the severity of the clinical course of food allergies, especially in young infants. There are significant differences in the composition of intestinal microflora in infants depending on the nature of feeding, which affects the formation of food tolerance and immune response. Timely completed settlement of normal intestinal microflora provides positive effects on mucosal immunity, the formation of which mainly caused by the strains interaction depending on the type of primary and following therapeutic dose of probiotics.Some of the results of clinical studies indicate the possibility to take products containing prebiotics and probiotics in order to prevent allergies in children. But until recently there is no convincing evidence of such effects.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/804
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
rol_pro_ta_prebiotykiv_2014_14_2_51.pdf379,11 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.