Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/882
Назва: Cтан біоценозу піхви вагітних з антенатальною загибеллю плода
Інші назви: Cостояние биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода
State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus
Автори: Громова, Антоніна Макарівна
Дауі, Мохамед Анвар
Ляховська, Тетяна Юріївна
Громова, Антонина Макаровна
Дауи, Мохамед Анвар
Ляховская, Татьяна Юрьевна
Gromova, A. M.
Daoui, M. A.
Lyachovskaya, T. Y.
Кетова, Олена Миколаївна
Кетова, Елена Николаевна
Ketova, O. M.
Ключові слова: антенатальна загибель плода
бактеріоскопія
бактеріологія
аntental fetal death
антенатальная гибель плода
інфікування
біоценоз піхви
бактериология
бактериоскопия
инфицирование
биоценоз влагалища
bacteriology
bacterioscopy
infected
biocenosis of vagina
Дата публікації: 2017
Видавець: ТДМУ "Укрмедкнига" Тернопіль
Бібліографічний опис: Cтан біоценозу піхви вагітних з антенатальною загибеллю плода / А. М. Громова, Мохамед Анвар Дауi, Т. Ю. Ляховська, О. М. Кетова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2017. – № 2 (20). – С. 36–39.
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження. Метою нашого дослідження було вивчення мікробного біоценозу піхви вагітних з антенатальною загибеллю плода. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 55 жінок, з них 30 жінок з антенатальною загибеллю плода (АЗП, основна група) та 25 жінок з народженням живих дітей (контрольна група), порівняних за віком, паритетом, соматичною патологією. Дослідження інфекційного статусу включало: мікроскопічне дослідження вагінальних мазків; бактеріологічний посів на флору вмісту цервікального каналу; ПЛР-діагностику вмісту цервікального каналу. Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз показав, що серед жінок з АЗП коефіцієнт захворюваності (число захворювань на одну людину) становив 0,77 або 76,7 ± 4,3%, це в 2,4 рази більше, ніж у вагітних контрольної групи (коефіцієнт захворюваності 0, 32 або 32 ± 3,1%, р <0,05). Достовірно частіше у пацієнток основної групи вагітність супроводжувалася ранніми та пізніми гестозами, загрозливим абортом, анемією (р <0,05). Рівень інфікування піхви при взятті на облік в основній групі був у2,6 рази вищим, ніж у контрольній (р <0,05). Всім жінкам з інфікуванням піхви була проведена санація. При надходженні в стаціонар при порівнянні мікробіоценозу цервікального каналу у жінок з АЗП і нормальним перебігом вагітності виявлені значні відмінності в кількісному і якісному складі мікрофлори. Висновки. У вагітних з АЗП основними факторами ризику внутрішньоутробного інфікування плода є урогенітальні інфекції у матері, хронічні вогнища інфекції в організмі жінки, їх загострення під час вагітності, інфекційні захворювання в період гестації, наявність обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу. Активація умовно-патогенної флори і тривалий вплив інфекційного агента сприяють розвитку імунних порушень, які, в свою чергу, ще більше посилюють дисбіотичний стан, підтримуючи тим самим запальний процес і значно підвищуючи ризик внутрішньоутробного інфікування плода аж до його антенатальної загибелі. Цель исследования. Целью нашего исследования было изучение микробного биоценоза влагалища при антенатальной гибели плода. Материал и методы исследования. Обследовано 55 женщин, из них 30 женщин с антенатальной гибелью плода (АГП, основная группа) и 25 женщин с рождением живых детей (контрольная группа), сопоставимых по возрасту, паритету, оматической патологии. Исследование инфекционного статуса включало: микроскопическое исследование влагалищных мазков; бактериологический посев на флору содержимого цервикального канала; ПЦР-диагностику содержимого цервикального канала. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный анализ показал, что среди женщин с АГП коэффициент заболеваемости (число заболеваний на одного человека) составил 0,77 или 76,7±4,3%, это в 2,4 раза выше, чем у беременных контрольной группы (коэффициент заболеваемости 0,32 или 32±3,1%, р<0,05). Достоверно чаще у пациенток основной группы беременность сопровождалась ранними и поздними гестозами, угрожающим абортом, анемией (р<0,05). Уровень инфицирования при взятии на учет в основной группе был в 2,6 раза выше, чем в контрольной (р<0,05). Всем женщинам с инфицированием влагалища была проведена санация. При поступлении в стационар при сравнении микробиоценоза цервикального канала у женщин с АГП и нормальным течением беременности выявлены значительные различия в количественном и качественном составе. Выводы. У беременных с АГП основными факторами риска внутриутробного инфицирования плода являются урогенитальные инфекции у матери, хронические очаги инфекции в организме женщины, их обострение во время беременности, инфекционные заболевания в период гестации, наличие отягощенного акушерско-гинекологического анамнеза. Активация условно-патогенной флоры и длительное воздействие инфекционного агента способствуют развитию иммунных нарушений, которые, в свою очередь, еще больше усугубляют дисбиотическое состояние, поддерживая тем самым воспалительный процесс и значительно повышая риск внутриутробного инфицирования плода вплоть до его антенатальной гибели. The aim of study.The aim of our study was to study the microbial biocenosis of the vagina with antenatal loss of the fetus. Materiel and methods of study.Study of 55 women 30 of them with antenatal death of fetus (АDF, principle group) and 25 women with live childbirth (control group), comparable in age, parity, somatic pathology with the main group. . The study of infectious status included: microscopic examination of vaginal smears; Bacteriological culture on the flora of the contents of the cervical canal; PCR diagnostics of the contents of the cervical canal, bacteriological culture of urine. Results of study and explication The analysis showed that among women with AFD the incidence rate (number of diseases per person) was 0.77 or 76.7 ± 4.3%, this is 2.4 times more than in the pregnant control group (morbidity rate 0, 32 or 32 ± 3.1%, p <0.05). A frequent complication of the first half of pregnancy was early gestosis, menacing abortion, anemia (p <0.05). The level of infection in the main group was 2.6 times higher than in the control group (p <0.05). All women with vaginal infection were treated. . It should be noted that during pregnancy, infection is often characterized by an asymptomatic course and frequent relapses, which may be due to changes in the hormonal balance, the presence of an immunosuppression factor associated with globulins in the serum. Concluions. In pregnant women with AFD, the peincipal risk factors for intrauterine infection of the fetus are urogenital infections of mother, chronic foci of infection in the woman's body, their aggravation during pregnancy, infectious diseases during gestation. It is necessary to make attention to the presence of a burdened obstetric-gynecological history. Activation of opportunistic flora and prolonged exposure to an infectious agent contribute to the development of immune disorders, which in turn exacerbate the dysbiotic state, thereby supporting the inflammatory process and significantly increasing the risk of intrauterine infection of the fetus until its antenatal death.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/882
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
State_of vaginal_biocenosis .pdf429,63 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.