Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/931
Назва: Характеристика мікробіологічної структури післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією
Інші назви: Характеристика микробиологической структуры послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений у пациентов с острой интраабдоминальной патологией
Characteristics of microbial structures postoperative purulent-inflammatory complications in patients with acute intraabdominal pathology
Автори: Прихідько, Роман Анатолійович
Шейко, Володимир Дмитрович
Ситнік, Дмитро Анатолійович
Прыхидько, Роман Анатолиевич
Шейко, Владимир Дмитриевич
Сытник, Дмитрий Антолиевич
Pryhidko, R.
Sheyko, V.
Sytnik, D.
Ключові слова: гостра інтраабдомінальна патологія
післяопераційні гнійно-запальні ускладнення
мікробіологічна структура
антибіотикотерапія
антибиотикотерапия
острая интраабдоминальная патология
послеоперационные гнойно-воспалительные осложнения
микробиологическая структура
microbiological structure antibiotic
acute intra-abdominal pathology
postoperative purulentinflammatory complications
Дата публікації: 2015
Видавець: ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України"
Бібліографічний опис: Прихідько Р. А. Характеристика мікробіологічної структури післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією / Р. А. Прихідько, В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік // Харківська хірургічна школа. – 2015. – № 2 (71). – С. 31–34.
Короткий огляд (реферат): Частота післяопераційних гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією (ГІАП) не має тенденції до істотного зниження. В дослідженні у 73 пацієнтів, прооперованих з приводу ГІАП проводилося визначення характеристики мікробіологічної структури післяопераційних ГЗУ. Дослідження мікрофлори проводили при первинній санації черевної порожнини, при розвитку ГЗУ у хворих І групи під час лапаросанацій і ексудату при нагноєнні післяопераційної рани, та виділень із дренажів хворих ІІ групи. Було встановлено, що основну роль у розвитку ГЗУ відіграють E.coli (20,4%) та Klebsiella (16,1%). У 56,2% випадків первинного бактеріологічного посіву (БП) росту аеробних мікроорганізмів не отримано, а серед посівів, де був виявлений збудник, у 64,5% випадків концентрація мікробних тіл становила 103 КУО/мл або менше, що свідчить про низьку вірогідність розвитку ГЗУ. Найбільша чутливість мікрофлори первинного БП спостерігалася до лінкоміцину (85,7%) та левофлоксацину (86,4%). У повторному БП спостерігалася зниження антибіотикочутливості до всіх досліджуваних АБП. Антибіотиками вибору при високій вірогідності ГЗУ є карбапенеми, захищені цефалоспорини та фторхінолони IV покоління. За даними первинного посіву прогнозувати ГЗУ не можливо, але характер трансформації мікрофлори у бік госпітальних штамів, у динаміці дозволяє оптимізувати АБТ; Частота послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений (ГВО) у пациентов с острой интраабдоминальной патологией (ОИАП) не имеет тенденции к существенному снижению. В исследовании у 73 пациентов, прооперированных по поводу ОИАП проводилось определение характеристики микробиологической структуры послеоперационных ГВО. Исследование микрофлоры проводили при первичной санации брюшной полости, при развитии ГВО у больных I группы при лапаросанаций, экссудата при нагноении послеоперационной раны, и выделений из дренажей у больных II группы. Было установлено, что основную роль в развитии ГВО играют E.coli (20,4%) и Klebsiella (16,1%). У 56,2% случаев первичного бактериологического посева (БП) роста аэробных микрофлоры не получено, а среди посевов, где был обнаружен возбудитель, у 64,5% случаев концентрация микробных тел составляла 103 КОЕ/мл и менше – низкая вероятность развития ГВО. Наибольшая чувствительность микрофлоры первичного БП наблюдалась к линкомицину (85,7%) и левофлоксацину (86,4%). В повторном БП наблюдалась снижение антибиотикочутливости ко всем исследуемых АБП. Антибиотиками выбора при высокой вероятности ГСУ является карбапенемы, защищены цефалоспорины и фторхинолоны IV поколения. По данным первичного посева прогнозировать ГСУ невозможно, но характер трансформации микрофлоры в сторону госпитальных штаммов, в динамике позволяет оптимизировать АБТ; The incidence of postoperative purulent-inflammatory complications (PIC) in patients with acute intraabdominal pathology (AIP) does not tend to essential decrease. Examination 73 patients operated on AIP conducted microbiological characteristics determine the structure of postoperative PIC. Research conducted during the initial microflora rehabilitation abdomen on AIP, the development PIC patients and groups when laparosanation and fluid with festering wound, and discharge from the drainage group II patients. It was found that the main role in the development of PIC play E. coli (20,4%) and Klebsiella (16,1%). In 56.2% of the initial bacterial inoculation (BI) growth of aerobic microorganisms is received, and among crops, where the pathogen was detected in 64.5% of the concentration of microbes was 103 CFU / ml or less, indicating a low likelihood of PIC. The greatest sensitivity microflora initial BE was observed to lincomycin (85,7%) and levofloxacin (86,4%). In re BI reduction was observed for all studied antibiotic-sensitive ABD. Antibiotics of choice for high probability PIC are carbapenems, cephalosporins and fluoroquinolones by Generation IV. According to initial seeding PIC impossible to predict, but the nature of transformation microflora towards hospital strains in the dynamics to optimize ABT.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/931
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Harakterystyka_mikrobiologichnoy_struktury.pdf162,86 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.