Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/9698
Назва: Морфология слезных и гардеровой железы лабораторных крыс
Інші назви: Морфологія слізних і гардерової залози лабораторних щурів
Morphology of lacrimal glands and harderian gland in laboratory rats
Автори: Каценко, Андрій Любославович
Шерстюк, Олег Олексійович
Устенко, Роман Леонідович
Свінцицька, Наталія Леонідівна
Пілюгін, Андрій Валентинович
Каценко, Андрей Любославович
Шерстюк, Олег Алексеевич
Устенко, Роман Леонидович
Свинцицкая, Наталья Леонидовна
Пилюгин, Андрей Валентинович
Katsenko, A . L.
Sherstyuk, O. A.
Ustenko, R . L.
Svintsytska, N. L.
Piliuhin, A. V.
Дата публікації: 2018
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Морфология слезных и гардеровой железы лабораторных крыс / А. Л. Каценко, О. О. Шерстюк, Р. Л. Устенко [и др.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2018. – Вип. 4 (64), т. 18. – С. 132–137.
Короткий огляд (реферат): Слезный аппарат грызунов, в особенности крыс, является сравнительно хорошо изученным объектом, история изучения которого наиболее полно представлена в работах Левенталя и Кульчицкого (1894,1911г.). Параллельно во времени добывались данные о строении слезных желез у человека. Особенно подробно, как у человека, так и у крысы, были описаны пути отведения слезы от глаза в носослезный канал, возрастные изменения секреторного эпителия слезных желез крыс, больших слезных желез человека (пальпебральная и орбитальная доли). Напротив, слезообразующая и слезовыделительная части слезного аппарата человека (система концевых отделов и выводных протоков железы) являются одним из малоизученных органных микрокомплексов. Целью нашей научной работы является изучение морфофункциональной характеристики путей слезоотведения при нормальном функционировании слезных желез. Крысы имеют две парные слезные железы. Одна из них, более скромных размеров – интраорбитальная (инфраорбитальная), более крупная – экзорбитальная. Протоки этих желез, прежде чем открыться общим отверстием в конъюнктивальный мешок в наружном углу глаза, сливаются вместе. Обе слезные железы крыс происходят из одного эмбрионального зачатка, выполняют одну и ту же функцию и поэтому имеют весьма сходное гистологическое строение. Кроме того, обе демонстрируют сходный спектр возрастных изменений своей морфологии. Глазницы крыс в своих пределах имеют еще одно железистое образование – это так называемые железы Гардера. Они вырабатывают секрет богатый липидами и порфиринами. Данные железы у человека отсутствуют, а по другим сведениям - находятся в зачаточном состоянии. Изменения в слезных железах крыс, а также в железах Гардера могут служить моделью заболеваний слезного аппарата человека. Для такой экстраполяции считаем необходимым изучить черты пространственной организации системы выводных протоков и их концевых отделов в синтопическом единстве с гемомикроциркуляторным руслом в слезных железах у лабораторных крыс и человека. Также провести сравнительный морфологический и стереоморфологический анализ полученных данных и сформулировать положение о закономерностях в структуре слезных желез лабораторных крыс и человека; Слізний апарат гризунів, особливо щурів, є порівняно добре вивченим об’єктом, історія вивчення якого найбільш повно представлена в роботах Левенталя і Кульчицького (1894,1911р.). Паралельно в часі здобувалися відомості про будову слізних залоз у людини. Особливо детально, як у людини, так і у щура, були описані шляхи відведення сльози від очного яблука в носослізний канал, вікові зміни секреторного епітелію слізних залоз щурів, великих слізних залоз людини (пальпебральна і орбітальна частки). Навпаки, сльозоутворююча і сльозовидільна частини слізного апарату людини (система кінцевих відділів і вивідних проток залози) є одним з маловивчених органних мікрокомплексів. Метою нашої наукової роботи є вивчення морфо-функціональної характеристики шляхів сльозовідведення при нормальному функціонуванні слізних залоз. Щури мають дві парні слізні залози. Одна з них, більш скромних розмірів – інтраорбітальна (інфраорбітальна), більш велика – екзорбітальна. Протоки цих залоз, перш ніж відкритися загальним отвором в кон’юнктивальний мішок в зовнішньому куті ока, зливаються разом. Обидві слізні залози щурів походять з одного ембріонального зачатка, виконують одну і ту ж функцію, і тому мають досить схожу гістологічну будову. Крім того, обидві демонструють подібний спектр вікових змін своєї морфології. Очні ямки щурів в своїх межах мають ще одне залозисте утворення – це, так звані, Гардерові залози. Вони виробляють секрет багатий на ліпіди і порфірини. Дані залози у людини відсутні, а згідно інших відомостей знаходяться в зародковому стані. Зміни в слізних залозах щурів, а також в Гардерових залозах можуть слугувати моделлю захворювань слізного апарату людини. Для такої екстраполяції вважаємо за необхідне вивчити риси просторової організації системи вивідних проток та їх кінцевих відділів в синтопічній єдності з гемомікроциркуляторним руслом в слізних залозах лабораторних щурів і людини. Також провести порівняльний морфологічний і стереоморфологічний аналіз отриманих даних і сформулювати положення про закономірності в структурі слізних залоз лабораторних щурів і людини; Lacrimal apparatus of laboratory rodents and, in particular, rats has been comparatively well studied. The history of its research was presented in works by Levental and Kulchitskyi (1894, 1911.). The structure of human’s lacrimal glands has being studied and completed. Much attention was paid to the drainage of tears from the lacrimal sac to nasolacrimal canal in the humans and rats, age-related changes of secretory epithelium in lacrimal glands of rats, detailed study of the major lacrimal glands in humans (palpebral and orbital lobes). Otherwise, tear-producing and tear-secreting parts of human lacrimal apparatus are understudied organ microcomplexes. This research paper descrides the morphological and functional peculiarities of tear secretion ducts under normal functioning of lacrimal glands.Rats have two paired lacrimal glands. One of glands, smaller in size, is intraorbital (infraorbital) and another, larger, is exoorbital one. Exoorbital gland is larger than intraorbital one. Ducts of these glands join before opening through common duct into conjunctival sac in the external corner of the eye. Both lacrimal glands of rats originate from common embryonic germ and perform the same function and thus, are of the similar histological structure. Moreover, they demonstrate similar spectrum of age-related changes in the morphology. Orbits of rats whithin their boundaries form one more glandular formation, Harderian glands. They release the secretion, rich in lipids and porphyrines. Some scientists report that there no glands like those in humans, but others support the idea that they are in their germinal state. Changes in rats’ lacrimal glands and in Harderian glands can serve as models for simulating diseases of human lacrimal apparatus. This modeling requires in-depth study of spatial organization of the system of excretory ducts and their terminal excretory ducts in syntopic unity with hemomicrocirculatory bed of lacrimal glands in lab rats and humans. It is also important to carry out comparative morphological and stereomorphological analysis of data received, and to describe the peculiarities of the structure of lacrimal glands in lab rats and person.
Ключові слова: слезная железа
железа Гардера
порфирины
выводной проток
гемомикроциркуляторное русло
стереоморфологический анализ
слізна залоза
Гардерова залоза
порфірини
вивідна протока
гемомікроциркуляторне русло
стереоморфологічний аналіз
lacrimal gland
Harderian gland
porphyrines
excretory duct
hemomicrocirculatory bed
stereomorphological analysis
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (on-line)
DOI: 10.31718/2077-1096.18.4.132
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/9698
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 4 (64)
Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2018_KShUSP.pdf349,23 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.