Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/994
Назва: Роль сонографічно контрольованих пункцій жовчного міхура в профілактиці післяопераційних ускладнень при ургентній холецистектомії
Інші назви: Роль сонографически контролируемых пункций желчного пузыря в профилактике послеоперационных осложнений при ургентной холецистэктомии
Role of ultrasound-guided gallbladder punctures in prevention of postoperative complications in urgent cholecystectomy
Автори: Безручко, Максим Васильович
Осіпов, Олександр Сергійович
Рибалка, Ярослав Володимирович
Безручко, Максим Васильевич
Осипов, Александр Сергеевич
Рыбалка, Ярослав Владимирович
Bezruchko, M. V.
Osipov, A. S.
Rybalka, Ya. V.
Ключові слова: гострий холецистит
післяопераційні гнійні ускладнення
профілактика
пункція жовчного міхура під сонографічним контролем
острый холецистит
послеоперационные гнойные осложнения
профилактика
пункция желчного пузыря под сонографическим контролем
acute cholecystitis
ultrasound-guided gallbladder puncture
prevention
postoperative septic complications
Дата публікації: січ-2015
Видавець: Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Бібліографічний опис: Безручко М. В. Роль сонографічно контрольованих пункцій жовчного міхура в профілактиці післяопераційних ускладнень при ургентній холецистектомії / М. В. Безручко, О. С. Осіпов, Я. В. Рибалка // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. – 2015. – Т. 15, Вип. 1 (49). – С. 55–58.
Короткий огляд (реферат): При гострому холециститі під час операції часто виникає потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину, що незважаючи на профілактичні заходи, у 14 – 21% випадків сприяє розвитку післяопераційних гнійних ускладнень. В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) – 41 пацієнт, у яких застосовувалася за- гальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) – 46 пацієнтів, у яких загаль- ноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразву- кового дослідження, декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були пред- ставлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. У пацієнтів групи порівняння ці ускладнення розвинулися у 8 (19,5%) випадках, термін стаціонарного лікування у цій групі склав 10,3±0,68 діб. У пацієнтів основної групи розвиток гнійних ускладнень спостерігався у 2 (4,3%) випадках, тривалість стаціонарного лікування при цьому склала 7,7±0,19 діб. Отже, ризик розвитку гнійних ускладнень при потраплянні вмісту жовчного міхура у вільну че- ревну порожнину під час операції значно зростає. Застосування черезшкірної пункції порожнини жо- вчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3% та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. При остром холецистите во время операции часто возникает попадание содержимого желчного пу- зыря в брюшную полость, что несмотря на профилактические меры в 14 – 21% случаев способствует развитию послеоперационных гнойных осложнений. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых во время операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у ко- торых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) – 46 па- циентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под кон- тролем ультразвукового исследования, декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и после- операционной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагное- ния послеоперационной раны. У пациентов группы сравнения эти осложнения развились у 8 (19,5%) случаях, сроки стационарного лечения І группы составили 10,3±0,68 суток. У пациентов основной группы развитие гнойных осложнений наблюдалось у 2 (4,3%) пациентов, продолжительность ста- ционарного лечения при этом составила 7,7±0,19 суток. Итак, риск развития гнойных осложнений при попадании содержимого желчного пузыря в свободную брюшную полость во время операции значи- тельно возрастает. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных ослож- нений с 19,5% до 4,3% и сократить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3 ± 0,68 до 7,7 ± 0,19 суток. During the surgery for acute cholecystitis the contents of the gall bladder often get into abdominal cavity despite the preventive measures that in 14 - 21% of cases contributes to the development of postoperative septic complications. The paper is devoted to the analysis of treatment outcomes in 87 patients with acute destructive cholecystitis, who had incidents of getting gallbladder contents into abdominal cavity during the surgery. According to the measures on prevention of septic complications, patients were divided into 2 groups. Group I (comparison) included 41 patients who underwent conventional prevention of septic complications. Group II (basic) involves 46 patients who received conventional prevention measures supplemented by ultrasound-guided transcutaneous puncture, decompression and debridement gallbladder cavity with antiseptic solution. Postoperative septic complications in the abdominal cavity and in postoperative wounds were presented in the form of abdominal abscesses, infiltration and suppuration of postoperative wounds. In the patients of group I these complications occurred in 8 (19.5%) cases, their length of hospital-staying was 10,3 ± 0,68 days. In the patients of the main group purulent complications occurred in 2 (4.3%) cases, their period of hospital-staying made up 7,7 ± 0,19 days. So, the risk of septic complications due to contaminations of peritoneum with contents of the gallbladder during the surgery significantly increases. The ultrasound- guided percutaneous puncture of the gallbladder cavity introduced into conventional preventive measures can reduce the incidence of septic complications from 19.5% to 4.3%, and cut down the length of patient’s hospital-staying from 10,3 ± 0,68 to 7,7 ± 0,19 days.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/994
ISSN: 2077-1096
Розташовується у зібраннях:Наукові праці

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Role_of_ultrasound-guided_gallbladder_punctures.pdf442,75 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.